Затиркевич-Карпинська Ганна Петрівна

ЗАТИРКЕ́ВИЧ-КАРПИ́НСЬКА Ганна Петрівна (дівоче — Ковтуненко; 08(20). 02. 1855, м-ко Срібне, нині смт Черніг. обл. — 12. 09. 1921, м. Ромни, нині Сум. обл.) — актриса, співачка. Закін. Київ. інститут шляхет. дівчат (1871). Після одруження з поміщиком Д. Затиркевичем від 1874 проживала в с. Болотниця (нині Талалаїв. р-ну Черніг. обл.) та м. Прилуки (нині Черніг. обл.), де брала участь в аматор. концертах і драм. виставах (зокрема зіграла роль Тетяни у виставі «Москаль-чарівник» І. Котляревського). Успіш. виступ у ролі Одарки в аматор. виставі «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка у Ромнах 1882 спонукав її до виходу на профес. сцену. 1883 під час гастролей трупи М. Кропивницького в Полтаві дебютувала під псевд. Прилуцька у комедії М. Старицького «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка». Того ж року під прізвищем Затиркевич увійшла до складу цієї трупи, дир. якої був М. Старицький, а реж. — М. Кропивницький. Після поділу трупи залишилася з М. Кропивницьким (1885–88), згодом працювала в ін. його трупах (1889–92, 1896–98), у трупі М. Садовського (1892–96). Овдовівши, 1898 вдруге вийшла заміж за лікаря І. Карпинського і покинула сцену на 10 р., проживаючи з чоловіком на Пн. Уралі. Після смерті другого чоловіка відновила сценічну діяльність 1908 як З.-К. Виступала у мандрів. трупах Т. Колесниченка (1908–09), Д. Гайдамаки і О. Суслова (1909–10), Л. Касинкіна (1910), С. Глазуненка і О. Суслова (1911–12), Д. Гайдамаки (1912–15), П. Прохоровича (1916–17); Київ. театрі М. Садовського (1917–19); Держ. нар. театрі під керівництвом П. Саксаганського (Київ, 1919–20). У складі групи акторів колиш. Київ. театру М. Садовського 1920 прибула до Ромен, де до кінця життя виступала в «Укр. трупі при товаристві “Просвіта”» (1920–21). Увійшла в історію укр. театру як видатна комедійна актриса, яка не мала суперниць у виконанні характер. ролей сварливих і добродуш. бабів та молодиць-цокотух, свекрух і матерів. Рецензенти відзначали її яскравий, соковитий, невичерп. гумор у комедій. ролях і душевну, зворушливу гру в ролях драм. плану, цілковиту єдність коміч. елементу з глибоко драматичним. З.-К. досягала цього умінням фіксувати в пам’яті і мистецьки відтворювати типові характери людей, їхню поведінку у стосунках з іншими, досконалою мімікою, бездоган. нар. вимовою, в якій не губилося жодне слово, вправним, сильним, надзвичайно рухливим голосом, який слухняно рокотав і переливався у всіх тонах, набуваючи такого забарвлення, якого потребували різні нюанси: від м’якоулесливого до лайливого, від тонкої іронії до відвертого нищів. глузування. Створила власну виконав. жін. школу, започаткувавши актор. тип коміч. старих бабів у всіх трупах укр. театру корифеїв і наступ. десятиліть 20 ст. У драм. репертуарі укр. театру переважали п’єси зі значним муз. компонентом, З.-К. майстерно виконувала вокал. номери у ролях, виділяючись з-поміж тодіш. укр. артисток високим рівнем танц. і вокал. технік. Володіючи сильним і красивим альтом, що переходив у мецо-сопрано, З.-К. створила високомист. образи в опер. та оперетк. виставах: Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Явдоха Драбиниха, Горпина («Чорноморці», «Утоплена» М. Лисенка), Яциха («Пісні в лицях» М. Кропивницького). У концертах іноді виконувала твори С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка (передусім на сл. Т. Шевченка), М. Кропивницького. М. Лисенко висловлювався про актор. талант З.-К. як про «виняткове явище на світовій сцені». Її ім’я присвоєно 1926 Ромен. драм. театру (нині не існує).

Рекомендована література

1. П[исане]цький К. Г. Затиркевич-Карпинська // Зоря. 1892. № 11;
   Google Scholar Internet
2. Анна Петровна Затыркевич-Карпинская // Корифеи укр. сцены. К., 1901;
   Google Scholar Internet
3. Уманов-Каплуновский В. А. П. Затыркевич: По поводу двадцатилетия ее артистич. деятельности // Север. 1902. № 9;
   Google Scholar Internet
4. Його ж. О гастролях А. Затыркевич в труппе Суслова в Санкт-Петербурге // Там само. № 15;
   Google Scholar Internet
5. Його ж. Два юбилея (М. К. Заньковецкая и А. П. Затыркевич) // Истор. вест. 1907. № 5;
   Google Scholar Internet
6. Вінок на труну Ганни Петрівни Затиркевич-Карпинської. Ромен, 1921;
   Google Scholar Internet
7. Мар’яненко І. Минуле українського театру. К., 1953;
   Google Scholar Internet
8. Вишня Остап. Ганна Петрівна Затиркевич-Карпинська (Сто літ з дня народження) // Україна. 1956. № 2;
   Google Scholar Internet
9. Дібровенко М. Г. П. Затиркевич-Карпинська. К., 1956;
   Google Scholar Internet
10. Тобілевич С. Мої стежки і зустрічі. К., 1957;
    Google Scholar Internet
11. Коваленко П. Незабутнє. К., 1962;
    Google Scholar Internet
12. Кротевич Є. Київські зустрічі. К., 1963;
    Google Scholar Internet
13. Слово про Ганну Затиркевич-Карпинську. К., 1966;
    Google Scholar Internet
14. Український драматичний театр: У 2 т. Т. 1. К., 1967.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю