Захаров Георгій

ЗАХА́РОВ Георгій (справж. — Махальников Сухер Якович; 20. 01. 1898, Кишинів — 15. 06. 1964, Одеса) — письмен­ник. Член СПУ (1934). Від 1906 жив в Одесі. Дебютував на поч. 1920-х рр. Разом з Е. Багрицьким та М. Матяшем ініціював створе­н­ня робітн. літ. гуртка «Потоки», який згодом пере­творився на асоц. пролетар. літераторів Одеси «Потоки Жовтня». Був відп. секр. ж. «Потоки Октября». Видав зб. віршів «На тропинке» (О., 1926), «Черноморье» (Х., 1929), оповідань «Предатель» (О., 1930); опублікував уривок з роману «Камін­ний хліб» («Металеві дні», О., 1932, № 6), повість «Кінець дикої дивізії» (там само, № 9). У звʼязку з ре­пресіями пере­жив тривалий твор. за­стій. Почав знову друкуватися у повоєн. час: поет. зб. «Город у моря» (1955), «Мое поколение» (1957), «Голубой горизонт» (1961), «Солнечные грозы» (1965; усі — Одеса). У творчості від­образив любов до праці, степу й моря.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю