Землеробство зрошуване

Визначення і загальна характеристика

ЗЕМЛЕРО́БСТВО ЗРО́ШУВАНЕ — комплекс агротехнічних, меліоративних і організаційно-господарських заходів з інтенсивного сільськогосподарського викори­ста­н­ня зрошуваних земель. З. з. можливе за умов функціонува­н­ня спец. інж. інфра­структури — зрошувальної системи, яка забезпечує подачу в кореневміс. шар ґрунту необхід. кількості води у від­повід. час, а також від­веде­н­ня її надлишків (дренаж). Одним з осн. елементів З. з. є сівозміна. При оптимізації сіво­змін враховують можливості забезпече­н­ня с.-г. культур полив. водою від­повід­но до науково об­ґрунтованого режиму зроше­н­ня у найпосушливіші роки. Режим зроше­н­ня, крім погод. умов, ви­значають біол. особливості с.-г. культур, а також технологія і техніка поливу. Сума полив. норм є зрошувал. нормою, а її величина, середньо­зважена по культурах сіво­зміни, — груповою зрошувал. нормою. Оста­н­ня з урахува­н­ням втрат полив. води на випаровува­н­ня і фільтрацію є груповою потребою води для зроше­н­ня. Її кількість зменшується з під­вище­н­ням коефіцієнтів корис. дії зрошувал. ка­налів, полив. техніки і поля. Для зменше­н­ня витрат води на полі за­стосовують спец. способи обробітку ґрунту, які перед­бачають не­глибоку і без­полицеву оранку в по­єд­нан­ні з післяжнив. луще­н­ням і пере­дпосів. культивацією, на важких ґрунтах — з щілюва­н­ням. Разом з обробітком ґрунту вносять мінерал. і орган. добрива. У З. з. з ефективністю можна за­стосовувати значно більші (у 2–2,5 раза) норми внесе­н­ня добрив. Серед меліорат. заходів, які використовують у З. з., — хім. меліорація ґрунтів і під­готовка полив. води, а також штуч. дренаж. Хім. меліорація ґрунтів полягає у внесен­ні на поверх­ню землі або в орний шар мінералів, що містять гіпс, завдяки чому в ґрунт. по­глинал. комплексі, який ви­значає родючість земель, натрій замінюється кальцієм. Це запобігає негатив. процесам, які призводять до осолонцюва­н­ня земель, виникне­н­ня соди, токсич. для рослин. Під­готовка полив. води полягає у її очищен­ні від токсич. для рослин солей і хім. сполук, а також збагачен­ні корис. речовинами, напр., кальцієм, елементами живле­н­ня, засобами захисту рослин від шкідників. Штуч. дренаж дає можливість інтенсивно використовувати зрошув. землі завдяки оптимізації водно-сольового режиму ґрунтів. Він сут­тєво знижує інтенсивність випаровува­н­ня ґрунт. вод у зону аерації, що попереджує накопиче­н­ня у кореневміс. шарі токсич. солей. Для захисту зрошув. земель від водної та вітрової ерозій використовують контурно-меліорат. організацію територій, осн. ознакою якої є спец. обробіток ґрунту з урахува­н­ням особливостей рельєфу, сіво­змін, траво­стою і ліс. насаджень. Інтенсивно роз­вивається ландшафтно-меліорат. система землеробства, що базується на за­стосуван­ні природ. меліорат. властивостей агроландшафтів, зокрема їх здатності поліпшувати водний і тепловий режими с.-г. полів різної просторової екс­позиції, захищених лісосмугами і водо­ймами. Така система дає можливість економити водні та енергет. ресурси, має високу екол. надійність, створює умови для формува­н­ня біо­різномані­т­тя. Організац.-госп. заходи у З. з. полягають у механізмі веде­н­ня с.-г. виробництва. З. з. порівняно зі звичайним є витратнішим, але й прибутковішим, зокрема завдяки знижен­ню ризиків від негатив. впливу на врожай погод. умов. З. з. доцільно за­йматися від­носно великим господарствам з площею орних земель бл. 3 тис. га, з яких зрошують 40–70 %. Мін. площа зрошув. поля з однією с.-г. культурою повин­на дорівнювати питомій продуктивності обраних технології і техніки поливу. Зроше­н­ня потребує також внесе­н­ня великої кількості мінерал. і орган. добрив, спец. сортів культур з високою потенцій. врожайністю, яку забезпечує елітне насі­н­ня або насі­н­ня першої ре­продукції, додатк. коштів на при­дба­н­ня та обслуговува­н­ня полив. техніки, сплату за електро­енергію і паливо-мастил. матеріали, ремонт інж. інфра­структури внутр.-госп. зрошувал. системи.

Вагомий внесок у роз­робле­н­ня методів і технологій веде­н­ня З. з. зробили С. Балюк, С. Лисогоров, М. Ромащенко, О. Собко, В. Ушкаренко, Д. Шапошников.

Літ.: Лисогоров С. Д. Зрошуване землеробство. 1965; Окультуривание солонцовых почв. 1984; Ушкаренко В. О. Зрошуване землеробство: Під­руч. 1994; Наукові основи землеробства в умовах недо­статнього зволоже­н­ня. 2001; Балюк С. А., Ромащенко М. І. Наукові аспекти сталого роз­витку зроше­н­ня земель в Україні. 2006 (усі — Київ).

Ю. О. Михайлов

Завантажити статтю