Розмір шрифту

A

Зеніт

«ЗЕНІ́Т» — космічний ракетний комплекс. Створ. у 1970–80-х рр. КБ «Пів­ден­не» та ВО «Пд. маш.-буд. завод» (обидва — Дні­пропетровськ) за участі КБ «Енергомаш» (м. Химки Моск. обл.; роз­робник ракет. двигунів), НВО автоматич. приладів (високоточні АСК) і КБ транс­порт. машинобудува­н­ня (високо­продуктив. автоматизов. старт. комплекс; обидва — Москва). Ракету-носій «З.» створ. за моно­блок. 2-ступ. схемою на екологічно чистих компонентах палива — гас (пальне) і рідкий кисень (окиснювач); старт. маса 450 т, довж. 57 м, діаметр корпусу 3,9 м, тяга двигунів на 1-му ступ. 740 тс, на 2-му — 93 тс; маса виводжув. косміч. апаратів до 14 т. Характеристики «З.» дають можливість ди­станц. приготува­н­ня та пуску з повністю автоматизов. старту; незаправлена ракета на старті може пере­бувати до 7-ми діб, заправлена — 12 год., під­готовка до пуску триває 90 хв., на­ступ. пуск можна здійснювати за 5 год. Перший пуск ракети-носія від­бувся 13 квітня 1985 на космо­дромі Байконур. Роз­робники «З.» від­знач. Ленін. (зокрема М. Цуркан, М. Галась) та Держ. (Є. Єрофєєв, В. Федоров, Й. Ігдалов, В. Шнякін, В. Дрозденко та ін.) преміями СРСР. З викори­ста­н­ням 4-х блоків 1-го ступеня ракети-носія «З.» 1987–88 здійснено 2 пуски косміч. системи багатораз. викори­ста­н­ня «Енергія–Буран» з виведе­н­ням на навколоземну орбіту спершу вантаж. макета, а потім — косміч. човна «Буран» (без­пілот. варіант), що після 2-х витків приземлився на Байконурі. Однак подальші дослідж. у цьому напрямі були припинені. 1995 фірма «Boeing» (США), Ракетно-космічна корпорація «Енергія» ім. С. Корольова (РФ), КБ «Пів­ден­не» і ВО «Пд. маш.-буд. завод» (Україна), фірма «Kvaerner» (Норвегія) заснували компанію «Sea Launch» («Морський старт») з метою реалізації запусків косміч. апаратів з акваторії Світ. океану. За ракету-носій взято «З.», додатково оснащ. роз­гін­ним блоком ДM-SL виробництва Ракетно-косміч. корпорації «Енергія» і обтічником виробництва фірми «Boeing», отримала назву «З.-3SL». Її збира­н­ня і стикува­н­ня з косміч. апаратом здійснюють на складал.-команд. кораблі (СКК) у базовому порту (м. Лонґ-Біч, шт. Каліфорнія, США), а потім транс­портують зі старт. платформою у р-н пуску на екваторі побл. о-ва Різдва в Тихому океані. Ракета-носій «З.-3SL» уперше стартувала 28 березня 1999 з плавучої платформи «Одіс­сей» в автоматич. режимі, ди­станційно керов. зі СКК; до 2010 на геостаціонарні орбіти виведено 28 косміч. апаратів масою 3–6 т. У 2009 Між­народні академія і федерація астронавтики ви­знали групу роз­робників проекту «Морський старт» кращою командою вчених у роз­витку ракет. техніки. Того ж року від­значено Державною премією України в галузі науки і техніки укр. учасників проекту: О. Дегтярьова, Є. Шрамова, В. Гусєва, А. Капінуса, Ю. Потапова, В. Ткаченка (усі — КБ «Пів­ден­не»), С. Войта, В. Турова, В. Денисова (усі — ВО «Пд. маш.-буд. завод») та Е. Кузнецова (НКАУ). Крім того, 2002 укр.-рос. компанія «Між­народні космічні послуги» за участі компанії «Sea Launch» започаткувала проект «Наземний старт» для комерц. пусків косміч. апаратів з Байконура і 28 квітня 2008 від­бувся перший пуск ракети-носія «З.-3SLБ». Загалом здійснено понад 70 пусків ракет-носіїв «З.» різних модифікацій.

Літ.: Космический ракетный комплекс «Зенит» глазами его со­здателей. Москва, 2003; При­званы временем: От противо­стояния к междунар. сотрудничеству. Дн., 2004; При­званы временем: Ракеты и космич. ап­параты КБ «Южное». Дн., 2004.

О. В. Дегтярьов

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2010
Том ЕСУ:
10
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
16024
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
249
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 11
  • середня позиція у результатах пошуку: 6
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 6): 363.6% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Зеніт / О. В. Дегтярьов // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-16024.

Zenit / O. V. Dehtiarov // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2010. – Available at: https://esu.com.ua/article-16024.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору