Зима Олександр Вікторович
ЗИМА́ Олександр Вікторович (08. 03. 1937, с. Рибальче, нині Голопристан. р-ну Херсон. обл. — 03. 05. 1986, Київ) — письменник. Батько В. Зими. Член СПУ (1974). Закін. Львівський університет (1964). Працював кор. г. «Молодь України» (1964–66), г. «Ленінська молодь» (де й надрукував 1965 свою першу повість «Березовий грім»), ред. Львів. радіо і телебачення, у Львів. облраді; 1979–83 — зав. ред. поезії та першої книги видавництва «Молодь» (Київ). У творчості оспівав працю людей Степу, любов до батьківщини, Чорного моря. Писав також для дітей: «Казки Дивогляда» (1981; 2008), «Малий поводир» (1985), «Виростимо сад» (1987), «Зачарований хлопчик» (1988; усі — Київ). Окремі твори З. перекладено рос., груз., узб., казах. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Хліб для подорожнього: Повість та оповідання. К., 1971; День молодого сонця: Оповідання. Л., 1973; Степовики: Худож.-докум. повісті. К., 1979; Мідний серпень: Роман. К., 1982; Жолуді на піску: Повісті. К., 1983; День на роздуми: Наук.-фантаст. роман. К., 1987.
Рекомендована література
- Климченко С. На кому земля тримається // ЛУ. 1983, 28 лип.;
- Васильківський О. Хліб для подорожнього // Зима О. День на роздуми. К., 1987.
Завантажити статтю
Людина 
