Зінченко Петро Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЗІ́НЧЕНКО Петро Іванович (14. 07. 1903, слобода Ніколаєвська Астрахан. губ., нині м. Ніколаєвськ Волгогр. обл., РФ — 17. 02. 1969, Харків) — психолог. Батько Володимира і Тетяни Зінченків. Доктор педагогічних наук (1959), професор (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Харків. ІНО (1930). Працював 1932–36 в Укр. психоневрол. академії (нині Інститут неврології, психіатрії та наркології АМНУ, Харків); водночас 1933–36 — науковий співробітник Укр. НДІ педагогіки; від 1934 — у Харків. університеті: 1946–49 та від 1961 — завідувач кафедри психології, 1958–60 — завідувач кафедри педагогіки і психології; за сумісн. 1946–49 — зав. організованої у Харкові психол. лаб. Київ. НДІ психології. Досліджував вікові особливості, генет. аспекти пам’яті, а також проблеми інж. психології. Започаткував діяльніс. підхід у вивченні закономірностей мимовіл. і довіл. запам’ятовування. Обґрунтував спільність функціон. механізмів усіх видів пам’яті.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблема непроизвольного запоминания // Науч. зап. Харьков. пед. ин-та иностр. языков. 1939. Т. 1; Вопросы психологии памяти // Психол. наука в СССР: Сб. Москва, 1959. Т. 1; Непроизвольное запоминание. Москва, 1961; Психологія: Підруч. К., 1962 (співавтор); Непроизвольная память и обучение // Сов. педагогика. 1964. № 12 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
