Зіньківці
Визначення і загальна характеристика
ЗІНЬКІ́ВЦІ — село Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. Знаходиться на правому березі р. Смотрич (на лівому — мікрорайони м. Кам’янець-Подільський Польські Фільварки та Біланівка), за 105 км від обл. центру. Площа 1,39 км2. Насел. 851 особа (2001, складає 89,5 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується в писем. джерелах під 1493. З. тривалий час були містечком, упродовж кількох століть належали кам’янец. єпископам. Входили до складу Великого князівства Литовського, від 1569 — до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах кордонів Рос. імперії. Невдовзі З. дісталися дружині гетьмана О. Браницькій (походила з родини Енґельгардів). На поч. 19 ст. вона звела тут класицистич. палац (деякі дослідники вважають, що він стояв на фундаментах чи й руїнах попереднього, який належав кам’янец. єпископам; після 1917 у ньому була розташ. школа, згодом — обл. дит. будинок, від 1980 — Кам’янець-Поділ. СПТУ № 44, від 1998 — сільська рада). Станом на 1820 до зіньковец. ключа належали також села Почапинці, Хропотова, Нігин, Стефанівка, Залуччя та містечко Черга. 1838 ключ успадкувала Е. Браницька (Воронцова), яка 1842 продала його Ю.-І. Бєтковському. В остан. чв. 19 ст. унаслідок розподілу між М. Бєтковською (третина) та її дочкою А. Чайковською (ін. дві третини) маєток почав занепадати. 1905 З. продано з аукціону та згодом розпарцельовано. Більшу частину придбав рос. купець Міліков. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від липня 1941 до березня 1941 — під нім.-фашист. окупацією. Нині у З. — заг.-осв. школа, дитсадок, б-ка, фельдшер.-акушер. пункт. Зберігся костел Св. Христа (1696; у ньому вінчалися граф Й. де Вітте з красунею-гречанкою Софією, яку він пізніше продав за 2 млн злотих майбут. фундатору дендрол. парку в м. Умань, польс. магнату Ф. Потоцькому). Функціонує реліг. громада УАПЦ. У З. народився поет-сатирик Е. Кроткий, померла актриса К. Рубчакова.