ЗЛЕ́НКО Петро Андрі­йович (криптоніми: З-ко, П.; 06. 06. 1891, м-ко Старокостянтинів Волинської губ., нині Хмельницької обл. — 1954, м. Тайшет Іркутської обл., РФ) — публіцист, бібліо­граф, громадський діяч. Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1916), артилерійську школу в Одесі (1917). Служив старшиною у російській, згодом українській арміях. Опинився у польському таборі для інтернованих осіб. 1921 звільнений. Викладач фізики і математики у приватних гімназіях Бреста, водночас вихователь учнів 6–7 кл. та бібліотекар. 1922–23 — директор бібліотеки місцевої філії товариства «Просвіта». Закінчив Державну школу бібліотекарів та Український високий педагогічний ін­ститут у Празі (1928). Від­тоді працював у ньому бібліотекарем; від 1936 — бібліотекарем Словʼянської бібліотеки в Празі. Активно спів­працював із книго­знавчими ви­да­н­нями, Українським товариством прихильників книги в Празі; брав участь у роботі бібліо­графічної комісії НТШ. Видав низку книго­знавчих і бібліо­графічних праць з україно­знавства. Від грудня 1932 — редактор часопису «Український тиждень». Друкував науково-популярні стат­ті, рецензії в українських («Спудей», «Книголюб», «Львівський науковий вісник», «Тризуб») та чеських («Slovanská knihověda», «Časopis československých knihovníků», «Ukrajina») часописах. Заарештовано 1945 у Празі органами НКВС, пере­бував у концтаборах колишнього СРСР. Видав книг «Математичні взори: тригонометрія» (Прага, 1926). Уклав «Бібліо­графічний покажчик наукових праць української еміграції 1920–31» (Прага, 1932), збірки «Симон Петлюра: Мат. для бібліогр. покажч.» (Прага, 1935; Париж, 1939), «Українські січові стрільці: Мат. для бібліо­графії визв. боротьби України» (1935, ч. 1; 1936, ч. 2), «Матеріали до бібліо­графії української пластової літератури» (1935, спів­автор Д. Козицький), «Педагогічні ви­да­н­ня Над­дні­прянщини в 1918» // «Українська книга» (1938; усі — Прага), «Приватні бібліотеки на Україні: Істор. нарис» (Л., 1938), «Зимовий похід: Бібліо­графія» (1940), «Українське бібліотечне шкільництво» (1942; обидві — Прага), «Книга в українській народній словесності» (Л.; Краків, 1943).