Злидень Федір Євтихійович
Визначення і загальна характеристика
ЗЛИ́ДЕНЬ Федір Євтихійович (псевд. і крипт.: Злидар, Ф. Весняний, Ф. З., Ховрашок; 24. 07 (05. 08). 1899, с. Зачепилівка Костянтиногр. пов. Полтав. губ., нині смт Харків. обл. — 16. 05. 1938, Полтава) — письменник, журналіст. Батько Ю. Злидня. Навч. у Красногр. пед. училищі (нині Харків. обл., 1918–21), Полтав. ІНО (від 1923, не закін.). Від 1924 учителював, 1930–38 працював у г. «Більшовик Полтавщини». Член Спілки селян. письменників «Плуг». Автор низки віршів («Пісня жовтнева», 1925; «Сповиєм надіями смуток», 1926; «Засівна», 1932), оповідань про соціаліст. будівництво у селі, нарисів («Яри загомоніли», 1933; «Надія Яремченко», «Бригадир Ткач»; обидва — 1934), п’єс («Не тоді хортів годують, як на охоту ідуть», втрачена). Окремі його твори опубл. у колектив. зб. «З риштовань будови» (1932), «Червона книга» (1933), «Більшовицька весна» (1934; усі — Полтава). Працював над повістю «Незаможники» і романом «Смійтесь, мамо», рукописи яких не знайдено. Композитор В. Верховинець написав музику на вірш З. «Школа». 17 березня 1938 заарешт., засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
