Злотников Михайло Федотович

ЗЛО́ТНИКОВ Михайло Федотович (07. 11. 1890, м. Гомель, нині Білорусь — 01. 01. 1942, Ленінград, нині С.-Петербург) — історик. Закін. Петрогр. університет (нині С.-Петербург, 1915), де й працював приват-доцент; 1918–20 — проф. Катеринослав. (нині Дніпроп.) університету; 1920–23 — ректор, 1923–28 — проректор, водночас професор кафедри рос. історії та історії рос. культури (згодом історії народів СРСР) Дніпроп. ІНО, створ. на базі Університету. 1932 за звинуваченням у протягуванні «бурж. контрабанди» в курс історії СРСР звільнений. Переїхав до Москви, працював н. с. Гол. ред. історії заводів. Від 1938 — старший науковий співробітник, вчений-консультант Центр. держ. істор. архіву нар. господарства (Ленінград). Досліджував соц.-екон. історію Росії 18 — 1-ї пол. 19 ст.

Пр.: К вопросу о формировании вольнонаемного труда в крепостной России. 1931; К вопросу о заработной плате рабочих крепостной России. 1933; От мануфактуры к фабрике. 1946; Континентальная блокада и Россия. Москва; Ленинград, 1966.

С. І. Світленко

Основні праці

К вопросу о формировании вольнонаемного труда в крепостной России. 1931; К вопросу о заработной плате рабочих крепостной России. 1933; От мануфактуры к фабрике. 1946; Континентальная блокада и Россия. Москва; Ленинград, 1966.