Злоцький Феодосій Антонович

ЗЛО́ЦЬКИЙ Феодосій Антонович (крипт. — О. Ф. З.; 11. 10. 1846, с. Осій, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. — 30. 07. 1926, с. Драгове, нині Хуст. р-ну Закарп. обл.) — письменник, етнограф і фольклорист, церковний діяч. Член Етногр. товариства Угорщини. Теол. освіту здобув в Ужгороді та Будапешті. Служив священиком у закарп. селах. Почав писати язичієм, але під впливом усної нар. творчості, зpазки якої активно збирав упродовж життя, перейшов на нар. мову. У доробку домінувала любовна, соц.-побут. і патріот. лірика; порушував також громад.-політ., істор. та морал.-реліг. теми. Окремі його поезії стилізовані під нар. пісні. Перші вірші опубл. у г. «Свѣтъ». Друкувався також у «Новому свѣте», «Листку», «Карпато-русском вѣстнике», «Русском вѣстнике», «Науке». Автор першої граматики карпаторусин. мови «A karpátalji orosznyelv oknyomozó grámmatikája» (1883, у рукописі); повістей «Драгоманський великдень» та «Петрові дзвони», п’єс «Образи із среди русинов» і «Під обоччю», зб. віршів «Вибор із поезії» (Уж., 1923). Публікував у газетах легенди, нар. пісні, оповідання та приказки. Зібрав і впорядкував зб. «Народні пісні з поля Підкарпатської Русі» та «Народні пословиці-поговорики» (не видані). В Ужгороді виявлено рукопис. переклад З. закарп. пісень угор. мовою. Записував також нар. казки. У г. «Kelet» друкував угор. мовою статті («Забобони, вірування і деякі звичаї з середовища підкарпатського руського народу...», 1888, ч. 32–49; 1889, ч. 8–15; «Русаля», 1891, ч. 25), рецензії, фольклорні матеріали, власні твори та переклади. Активно дописував до газет статті про забобони, звичаї й вірування, нар. ігри; піднімав питання культури, соц. та госп. проблеми, брав участь у полеміці про літ. мову.

Завантажити статтю