Злучений українсько-американський допомоговий комітет (ЗУАДК)

ЗЛУ́ЧЕНИЙ УКРАЇ́НСЬКО-АМЕРИКА́НСЬКИЙ ДОПОМО́ГОВИЙ КОМІТЕ́Т (ЗУАДК)  — благодійницька організація. Засн. у червні 1944 у м. Філадельфія (США) як Укр. допомоговий комітет, що у листопаді того ж року об’єднався із Укр. воєн. допомогою (м. Детройт) і отримав сучасну назву. Гол. мета — надання матеріал. допомоги українцям на батьківщині й у ін. країнах, де вони опинилися внаслідок 2-ї світової війни. Однак, оскільки рад. уряд заборонив безпосередню допомогу окремим установам і особам в УРСР, діяльність комітету спрямовано майже виключно на політ. еміграцію в Зх. Європі. ЗУАДК, як і його партнер — Фонд допомоги українців Канади, надавав допомогу через створ. 1945 Укр. центр. допомогове бюро в Лондоні. 1947 організов. представництво ЗУАДК у Мюнхені, відділи у м. Зальцбурґ (Австрія), Парижі, Брюсселі. Певний час діяли також відділи у м. Трієст (Італія) й Берліні, осередки в місцях великого скупчення українців у Німеччині. 1947–57 комітет займався в осн. переселенням укр. емігрантів, зокрема до США завдяки його допомозі виїхало бл. 60 000 осіб. Також здійснено низку заходів з юрид. захисту укр. Ді-Пі, спрямов. проти примус. репатріації, за визнання нац. статусу укр. емігрантів, надання прав емігрантів колиш. воякам дивізії «Галичина», бійцям УПА тощо. У 1950-х рр. ЗУАДК допомагав укр. емігрант. культур. і наук. установам, опікувався емігрантами, які залишилися в Німеччині й Австрії. Наприкінці 1960-х рр. комітет відсилав продукти, одяг, медикаменти українцям — жертвам землетрусу в Югославії, згодом — укр. політв’язням і їхнім родинам у СРСР, а також політ. біженцям з Польщі; 1985 створив і фінансував програму продажу землі малоземел. поселенцям у Бразилії. Після проголошення незалежності 1991 діяльність ЗУАДК поширена і на Україну — 1993 відкрито представництва у Києві та Львові, що реалізують програми допомоги дит. притулкам та інтернатам, друкарням, б-кам тощо. Керів. органом ЗУАДК є рада директорів, яку обирають заг. збори. Президентами ЗУАДК були В. Галан (1944–47, 1955–78), І. Панчук (1947–53), Л. Мишуга (1953–55), М. Стахів (1955), О. Білик (1979–96), нині — Л. Кий (від 1996); виконав. дир. — В. Галан (1947–55), В. Мудрий (1955–64), О. Тарнавський (1964–78), І. Скальчук (1982–92), нині — С. Гавриш (від 1992). Неперіодично виходять «Вісті» цього комітету.

Рекомендована література

1. Тарнавський О. Брат — братові: Книга про ЗУАДК. Філадельфія, 1971.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю