Збанацький Юрій

Визначення і загальна характеристика

ЗБАНА́ЦЬКИЙ Юрій (Григорій Оліферович; 19. 12. 1913(01. 01. 1914), с. Борсуків Остер. пов. Черніг. губ., нині Козелец. р-ну Черніг. обл. — 25. 04. 1994, Київ) — письмен­ник, кінодраматург, публіцист. Член СПУ. Респ. премія ім. Лесі Українки (1975). Учасник 2-ї світової війни (очолював партизан. зʼ­єд­на­н­ня). Герой Радянського Союзу (1944). Депутат ВР УРСР 9-го склика­н­ня. Закін. Черніг. пед. технікум, Ніжин. пед. ін­ститут (1937), істор. факультет Київ. університету (1941). Працював учителем, від 1936 — завідувач від­ділу нар. освіти Остер. р-ну, від 1940 — ред. рай. газети, ін­структором райкому партії. 1945–50 викладав у Київ. пед. ін­ституті (1946–49 — декан філол. ф-ту). Був за­ступник голови правлі­н­ня, відп. секр. СПУ, 1972–81 очолював Київ. організацію СПУ. Дебютував повістю «Таємниця Соколиного бору» у ж. «Дні­про» (1948, № 7; окремі вид. — 1949; 1951; 1957). Писав пере­важно на теми 2-ї світової війни та повоєн. життя. За роман «Хвилі» (1967) від­знач. Державною премією України ім. Т. Шевченка 1970. Багато творів присвятив школі і дітям: повісті «Літо в Соколиному» (1953), «Лісова красуня» (1955), «Привітайте мене, друзі!» (1956), «Морська чайка» (1959; екранізов. 1961, реж. Є. Брюнчугін), «Курячий бог» (1966; екранізов. під на­звою «Втікач з Янтарного», 1968, реж. Є. Брюнчугін та І. Вєтров), «Школярі» (1983), «Пригоди Івана Коструба» (1984), роман «Малиновий дзвін» (1958). Усі за­значені книги ви­дано у Києві. Знято стрічки також за його повістю «Між добрими людьми» (1962, реж. Є. Брюнчугін, А. Буковський), істор.-біогр. романом «Сеспель» (1970, реж. В. Савельєв), сценаріями «Таємниця партизанської землянки» (1974, реж. Ю. Тупицький, В. Фещенко), «Чекайте звʼязкового» (1979, реж. О. Коберідзе; усі — Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка). Низку творів З. пере­кладено рос., вірм., молд., білорус., болгар., польс., румун., китай., нім. та ін. мовами. 1996 одну з б-к Києва для дітей на­звано імʼям З., на будинку по вул. М. Коцюбинського, № 2, де він жив, встановлено мемор. дошку (скульптор М. Суходолов).

Тв.: На все життя: Оповіда­н­ня. 1950; 1952; Над Десною: Зб. оповідань. 1951; Старший брат: Оповіда­н­ня. 1952; Незабутнє: Оповіда­н­ня. 1953; Крилатий гонець: Оповіда­н­ня. 1953; Між добрими людьми: Повість. 1955; Пере­джнивʼя: Роман. 1955; Любов: Оповіда­н­ня. 1957; Ласунка: Оповіда­н­ня. 1957; Згадаймо, друзі, пере­жите!: Оповіда­н­ня. 1959; Єдина: Повість. 1959; Лісова красуня. Між добрими людьми: Повісті. 1960; Доля: Оповіда­н­ня. 1961; Сеспель: Роман. 1961; Поліські билиці: Записані проміж усього іншого Калеником Стратоновичем Пере­плигнигопченком, учителем сільської школи. 1962; Гвардії Савочка: Оповіда­н­ня. 1963; Курилові острови: Повість. 1963; Твори: У 4 т. 1963–64; Героподвія: Повість. 1966; Твори: У 2 т. 1971; Ми — не з легенди: Повість. 1972; 1995; На головній вулиці: Нариси, ст., публіцистика. 1978; Стародуби: Повість. 1979; Пʼятий полюс: Повість у спогадах. 1986; Ошукана віра: Невига­дані оповіда­н­ня, збережені в памʼяті Каленика Стратоновича Пере­плигнигопченка. 1989; Хвилі. Єдина. 2003 (усі — Київ).

Літ.: Шлапак Д. Юрій Збанацький: Життя і творчість. К., 1963; Левченко М. Творчість Юрія Збанацького // Збанацький Ю. Твори: У 4 т. Т. 1. К., 1966; Стогнут О. С. Юрій Збанацький: Літ. порт­рет. К., 1968; Земляк В. Знавець людини, літописець життя // Збанацький Ю. Твори: У 2 т. Т. 1. К., 1971; Волинський К. Із спо­стережень над творчою манерою Юрія Збанацького // Література, діти, час. К., 1976; Про Юрія Збанацького: Ст., етюди, есе. К., 1983; Дехтяренко В. Він і на війні залишався педагогом… [Інтервʼю з А. Збанацьким] // Уряд. курʼєр. 2010, 20 квіт.

К. П. Волинський

Завантажити статтю