Зборовець Василь Степанович
ЗБО́РОВЕЦЬ Василь Степанович (23. 02 (07. 03). 1889, с. Гаврилівці, нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 18. 12. 1944) — літературознавець, мовознавець. Батько І. Зборовця. Закін. Хотин. міське пед. училище (нині Чернів. обл.; 1917), Кам’янець-Поділ. ІНО (1923), де й працював на н.-д. каф. 1927–33 — доцент Харків. ІНО. Під керівництвом Л. Булаховського працював над підручником «Загальний курс української мови» (Х., 1929). Брав участь у наук. експедиціях, вивчав зх. і пд. діалекти, записував фольклор. Один із перших дослідників рукопис. укр. апокриф. зб. 17 ст., знайденого у Кам’янці-Подільському 1922 («Мова повісті “Слово о Смерти и Рыцаре добром и славном”», 1930, рукопис). Залишив у рукописі «Нариси з сучасної лексики української літературної мови» (1931). У 1933 заарешт., за звинуваченнями в участі у контррев. УВО, націоналіст. викладац. діяльності та шкідництві на наук. фронті засудж. до 2-х р. таборів і висланий до Карелії (РФ). Звільн. 1935. Викладав у Осипенків. пед. інституті (нині Бердянськ; 1938–41).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Кам’янець-Подільська науково-дослідна катедра у 2-му півріччі 1923 р. // Червоний шлях. 1924. № 3; В науковому Товаристві // Червоний кордон. 1926, 4 квіт.; Шкільні роки Коцюбинського // Червоний шлях. 1927. № 12.
Завантажити статтю
Людина 
