ЗВА́РИЧ Петро Іванович (24. 03. 1877, с. Тулова Снятин. пов., Галичина, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 30. 06. 1966, містечко Веґревілл, провінція Альберта, Канада) — громадсько-освітній діяч, меценат. Брат А. Зварича. Закін. Коломий. гімназію (нині Івано-Фр. обл.; 1897). Служив у австр. армії. 1900 емігрував до Канади, працював спершу на шахтах у провінції Британ. Колумбія, а згодом — на золотокопальнях у гирлі р. Клондайк. Від 1905 мешкав у Веґревіл­лі, де від­крив крамницю «Коломия» і пошт. бюро. Від 1906 організовував шкіл. округи та обі­ймав у них різні посади; написав кілька під­ручників. 1907 заснував школу «Коломия» (пізніше — школа ім. З.). Балотувався від Ліберал. партії до провінц. парламенту Альберти, об­стоював необхідність від­кри­т­тя укр.-англ. двомовних шкіл (без­успішно). Один із засн. спілки «Руська народна торгівля» (1909). Провід. діяч УПЦ в Канаді, Союзу українців-само­стійників, КУК, НТШ, Осередку укр. культури й освіти. Під­тримував фінансово Ін­ститут ім. П. Могили (м. Саскатун, провінція Саскачеван), публікувався у г. «Український голос» (Він­ніпеґ). Сприяв прибу­т­тю до Канади понад 500 укр. родинам. Улітку 1922 від­відав табір інтернов. укр. вояків УГА у м. Йозефов (нині Чехія) та Галичину, зокрема й Коломию. Залишив «Спомини» (Він­ніпеґ, 1976; англ. перекл. — «Memoirs», Edmonton, 1999, vol. 1; 2006, vol. 2). Шевченків. медаль КУК (1962).