Звірик Анатолій Петрович
ЗВІ́РИК Анатолій Петрович (03. 04. 1937, х. Скалопіль побл. с. Лозове, нині Чернів. р-ну Вінн. обл. — 17. 04. 2017, Вінниця) — письменник. Член НСПУ (1967). Обл. літ. премія ім. М. Трублаїні (1966), Всеукр. літ. премія ім. М. Коцюбинського (2003), Всеукр. Аркадієв. літ. премія (2005). Отримав середню освіту. Працював у Львів. картин. галереї (1975–77), ред. Вінн. обл. наук. б-ки (1977–78). Від 1978 — на творчій роботі. Дебютував 1956 як поет у рай. г. «Зоря комунізму» (смт Чернівці). Поезія З. — роздуми над сутністю буття. У прозі порушував морал.-етичні і соц. проблеми. Роман «Сад на пустирі» (В., 2006) присвяч. періоду «застою» в СРСР з ремінісценціями у 1930-і рр. про колективізацію на Поділлі, репресії та голод. Окремі його твори перекладено рос., кабардин., черкес., балкар., литов. мовами.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Квіт папороті: Повість. К., 1963; Мені потрібна любов: Повісті та оповідання. О., 1966; Жити ціною життя: Повісті та оповідання. О., 1967; Народився красивим: Повість та оповідання. О., 1968; Бути людиною: Повість. К., 1970; Тривоги: Поезії. О., 1971; Рушник на щастя: Повісті. К., 1973; День твого імені: Повість. Л., 1977; Дороги: Повісті, оповідання. О., 1983; Односельчани: Оповідання. О., 1983; Луна з мовчазного лісу: Повісті. К., 1989; Промінь: Поезії. В., 1999; Курчатко Цяпа: Повість-казка. В., 1999; Самота: Поезії. В., 2000; Допоможіть знайти людину: Новели. В., 2000; Задума: Поезії. В., 2002; Сопілкар: Поезії. В., 2006; Автопортрет у чорній рамці: Повість. В., 2007; Стукіт серця: Поезії. В., 2008; Полум’я душі: Поезії. В., 2009.
Людина 