Згромадження сестер мироносиць під покровом святої Марії-Маґдалини
ЗГРОМА́ДЖЕННЯ СЕСТЕ́Р МИРОНО́СИЦЬ ПІД ПОКРО́ВОМ СВЯТО́Ї МАРІ́Ї-МАҐДАЛИ́НИ Засн. 1910 о. Ю. Дацієм як Товариство мироносиць у м. Кристинопіль (нині Червоноград Львів. обл.) з метою опікуватися бездомними старцями та дівчатами-сиротами. 1914 прийнято статут Згромадження, яке розташовувалося при парафії Кристинопіл. монастиря ЧСВВ. 1920 сестер переселено до Підгорец. монастиря ЧСВВ (побл. м. Золочів, нині Львів. обл.). 1925 митрополит Андрей Шептицький призначив першого канон. візитатора Згромадження — о. А.-О. Калиша. Того ж року Митрополичий ординаріат УГКЦ офіційно визнав Згромадження. 1928 єпископ Г. Хомишин запросив сестер мироносиць у Станіслав. (нині Івано-Фр.) єпархію; 1929 оселилися у монастирі м. Богородчани (нині смт Івано-Фр. обл.), де станом на 1935 жило 64 сестри і 15 нужденних. 1939 сестер вигнали з монастиря, і відтоді вони працювали у підпіллі (лише 1941–44 мали змогу повернутися в обитель). 1946 Згромадження об’єднувало 70 сестер, які займалися катехізацією, підготуванням до хрещення, сповіді, одруження, організовували таємні богослужіння і повідомляли про них вірних, розповсюджували молитовники та реліг. літературу, часто виступали посередниками між духовенством і мирянами. На час легалізації УГКЦ 1989 у Згромадженні було 27 чл. Нині спільнота налічує 50 сестер. Гол. настоятелька — мати Тереса (Валійон). Монастирі Згромадження розташ. в Івано-Франківську (Гол. дім), Богородчанах (діє новіціат), м. Яремче (Івано-Фр. обл.) та смт Великий Бичків (Рахів. р-ну Закарп. обл.). Мироносиці продовжують найбільше уваги присвячувати катехизації, допомагають священикам у проведенні місій, виконують служіння у церк. інституціях, працюють у мед. закладах.