Зовнішньоекономічне законодавство

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІ́ЧНЕ ЗАКОНОДА́ВСТВО – комплексна галузь законодавства, яка включає юридичні норми, акти права і правові інститути, що регулюють відносини у сфері зовнішньоекономічних зв’язків. З. з. спрямов. на розвиток зовнішньої торгівлі, стимулювання наук.-тех. співробітництва, екон. зв’язків у галузі виробництва, транспорту і зв’язку, будівництва, експедитор., страхових, розрахунк., кредит. та ін. банків. операцій, надання різноманіт. послуг. Гол. правовими актами цієї галузі законодавства є Госп. кодекс України (2003) та Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (1991), якими закріплено осн. принципи вказаної діяльності, визначено її суб’єкти і види, встановлено засади правового та екон. регулювання зовн.-екон. зв’язків, юрид. відповідальність у цій сфері. Система З. з. включає також правові акти про режим іноз. інвестування і валютне регулювання, норми фінанс., податк., цивіл., митного, банків., підприємниц. законодавства, відповідні укази Президента, нормативно-правові акти КМ, Мін-в фінансів, економіки, ін. мін-в та відомств, спрямов. на реалізацію держ. політики у сфері зовн.-екон. діяльності, міжнар. договори, згоду на обов’язковість яких надала ВР України. Для З. з. характерне закріплення у його нормах екон. методів упр. і регулювання процесами експорту та імпорту товарів, наук.-тех. досягнень, капіталів і робочої сили, спіл. підприємниц. діяльності, міжнар. фінанс. та ін. зовн.-екон. операцій. Важливу роль у регулюванні зовн.-екон. відносин відіграють договірні форми. При укладенні таких договорів суб’єкти зовн.-екон. діяльності можуть використовувати відомі міжнар. звичаї, рекомендації міжнар. організацій, якщо це прямо чи у виключ. формі не заборонено законодавством України.

В. П. Нагребельний