ЗОЛОТУ́ХА — горб на лівому схилі долини р. Сула. Знаходиться побл. с. Пустовійтівка Ромен. р-ну Сум. обл. Вис. 110–120 м. З. — унікал. явище проявів тектоніки земної поверх­ні, що характеризується формува­н­ням в зоні роз­лому земних порід купола актив. діапірової структури із соленосних від­кладів пізнього девону. Ядром купола є соляний шток, утвор. у результаті виходу на поверх­ню гір. пластич. порід з глиб. понад 5 км. Верх­ня частина купола знаходиться на глиб. 50–240 м. Ріст купола роз­почався у перм. періоді і продовжується зі швидкістю 3–4 мм на рік. Крім камʼяної та калій. солей, трапляються діабаз, мергель, гіпс, сірка тощо. Шток вказує на наявність нафти, газу і бурого вугі­л­ля на цій території і повʼяз. з від­кри­т­тям Дні­провсько-Донецької нафтогазоносної області у 1930–50-х рр. Від 1980 — памʼятка природи місц. значе­н­ня (геол. заказник «Гора Золотуха», площа 14,95 га). У межах заказника у 1930-х рр. проводилося пошукове бурі­н­ня покладів нафти, у 40–60-х рр. — видобува­н­ня камʼяної солі та вапняк. порід. На окремих ділянках зберігся рослин. комплекс цілин­ного степу.