Зондерштаб Р
ЗОНДЕРШТА́Б «Р» (Sonderstab «R» — особливий штаб «Росія») — спеціальний орган у структурі німецької воєнної розвідки та контррозвідки. Створ. у березні 1942 при штабі «Валлі», який організовував розвідув., диверсійну та контррозвідув. діяльність, для боротьби з партизан. рухом і ведення розвідув. та контррозвідув. роботи на окупов. тер. СРСР. Очолював його колиш. офіцер рос. армії Б. Смисловський (псевд.: Артур фон Реґенау, Артур Гольмстон), його заст. був колиш. рад. полковник М. Шаповалов (Раєвський). Оперативна діяльність проводилася через обл. та рай. резидентури. Окупов. тер. СРСР поділено спочатку на 5, а від липня 1943 — на 4 розвідув.-резидент. області (3 з них охоплювали тер. сучас. України). До складу З. «Р» входило (окрім однієї тис. співроб.) 12 навч.-розвідув. батальйонів («Особлива дивізія “Р”», яка нараховувала 10 тис. осіб). Штаб розвідув.-резидент. області «А» був розташ. у Сімферополі. Підпорядк. йому рай. резидентури діяли в Севастополі та Феодосії. Нач. області «А» — Г. Бобриков. Штаб розвідув.-резидент. області «Б» розміщувався у Києві, а згодом в Умані й керував агентур. діяльністю у центр. і пд. частинах України. Районні резидентури діяли у Києві, Дніпропетровську, Черкасах, Полтаві, Вінниці, Кіровограді, Пирятині, Фастові, Іванкові, Миколаєві. Очолював область «Б» колиш. полковник Армії УНР М. Ребарук (Рибачук). У Чернігові дислокувався штаб розвідув.-резидент. області «Ц», який організовував діяльність агентури на Пн. України та Пд. Білорусі й мав резидентури в Чернігові, Ковелі, Овручі, Козельці, Новозибкові (РФ), Лоєві, Гомелі, Калинковичах, Бобруйську (усі — Білорусь) та ін. Резидентури З. «Р» створювали у місцевостях, де найактивніше діяли партизани. Вони маскувалися під цивіл. установи (шляхові, буд., заготівельні) й укомплектовувалися агентурою з числа військовополонених та осіб, вороже налаштованих до рад. влади. Працювали в тісному контакті зі службою безпеки, таємною польовою поліцією та розвідкою вермахту, куди передавали здобуті матеріали для оператив. використовування. Об’єктами уваги З. «Р» були також Армія Крайова, Українська повстанська армія, Українська народно-революційна армія. При цьому наголошувалось на можливості їх використання проти рад. партизанів, зокрема проведення розвідки та диверсій. До складу цих армій засилалися підготовлені в навч. батальйонах воєнні кадри, офіцери зв’язку та фахівці. Напрями діяльності: виявлення місць дислокації партизан. загонів, встановлення їх чисельності, нац. складу, парт. прошарку, наявності працівників НКВС та держ. безпеки, вивчення морал. стану особового складу, виявлення баз постачання партизанів, засобів їх зв’язку з центром, р-нів бойових дій, ведення агітац. роботи, схиляння партизанів до переходу на бік німців, створення псевдопартизан. загонів. Агентура штабу залучалася також для розвідув. роботи в тилу рад. армії, на теренах, залишених вермахтом. З. «Р» вдалося, зокрема, зібрати інформацію про командирів та комісарів найбільших партизан. з’єднань України — С. Ковпака, С. Руднєва, О. Федорова, О. Сабурова, М. Наумова та ін. Наприкінці 1943 З. «Р» був розформований.
Рекомендована література
- Хольмстон-Смысловский Б. А. Война и политика: Партизанское движение. Нью-Йорк, 1957;
- Чуев С. Г. Спецслужбы III Рейха. Кн. 1. С.-Петербург, 2003;
- Його ж. Проклятые солдаты: Предатели на стороне ІІІ Рейха. Москва, 2004.