ЗОРІВЧА́К Роксолана Петрівна (08. 11. 1934, Львів — 16. 10. 2018, там само) — пере­кладо­знавець, германіст. Доктор філологічних наук (1988), професор (1989). Дійсний член та член Президії НТШ (1989; голова комісії всесвітньої літератури ім. М. Лукаша від 1991). Член НСПУ (1997). Заслужений працівник освіти України (2005). Літературна премія ім. Г. Кочура (2011). Орден княгині Ольги 3-го ступеня (2016). Закінчив від­діл англійської філології факультету іноземних мов Львівського університету (1956). Від­тоді працювала у Львівській консерваторії: 1989–91 — професор кафедри іноземних мов; 1991–92 — викладач української мови й пере­кладу Ін­ституту славістики Лондонського університету; від 1992 — у Львівському університеті: професор кафедри англійської філології, від 1998 — засновник і завідувач кафедри пере­кладо­знавства і контрастивної лінгвістики. ім. Г. Кочура. Досліджувала англійську фразеологію, теоретичні про­блеми пере­кладу, історію та лінгвостилістичну специфіку від­творе­н­ня українського художнього слова в англомовних пере­кладах (зокрема творів Т. Шевченка, Марка Вовчка, І. Франка, Лесі Українки, О. Кобилянської, О. Довженка, О. Під­сухи, пісен­ного та казкового епосу) і навпаки (творів В. Шек­спіра, Джека Лондона, Дж.-Ґ. Байрона, Г.-В. Лонґфел­ло). Засновник англомовної шевченкіани як окремої дослідної галузі. Тема кандидатської дисертації — «Фразеологія письмен­ника як про­блема пере­кладу (на матеріалі пере­кладів поетичних творів Т. Г. Шевченка англійською мовою)» (1976); докторської — «Лінгвостилістичні характеристики художнього текс­ту і пере­клад (на матеріалі англомовних пере­кладів української прози)» (1987). З. як пере­кладо­знавець ви­вчала широкий спектр про­блем: від пере­дачі реалій, версифікаційних своєрідностей, суб­стандартних мовних пластів аж до від­творе­н­ня ідіостилю автора оригінального твору. Сприяла спів­праці українських філологів із науковцями англомовного світу, викладаючи українську мову й пере­клад в Ін­ституті славістики Лондонського університету (1991–92) та пере­кладо­знавство і фразеологію в Іл­лінойському університеті (м. Урбана–Шампейн, США, 1997). Науковий редактор і авторка перед­мов до біо­бібліо­графічних покажчиків «Григорій Кочур» (1999; 2006), «Микола Лукаш» (2003, спів­автор), бібліо­графії «Чужоземне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914–1939)» (2003; усі — Львів); член редколегії та авторка перед­мови до 2-томного ви­да­н­ня теоретичних праць Г. Кочура «Література та пере­клад» (К., 2008). Написала низку статей для УРЕ, УЛЕ, ЕСУ, енциклопедії «Українська мова». Його твори опубліковані у збірці "Національна пам'ять у пере­кладо­знавстві" (автор Т. Шмігер)