Забейда-Сумицький Михайло Іванович
ЗАБЕ́ЙДА-СУМИ́ЦЬКИЙ Михайло Іванович (01(14). 06. 1900, с. Ружаниця, нині Брест. обл., Білорусь (за ін. даними — с. Нестеровичі, нині Гроднен. обл., Білорусь) — 21. 12. 1981, Прага) — співак (тенор), педагог. Навч. на юрид. факультеті Університету в м. Харбін (нині Китай). Брав уроки вокалу в Ю. Плотникової у Харбіні (1925–29), удосконалював вокал. майстерність у Ф. Карпі в Мілані (Італія, 1932). Був солістом Харбін. (1929–32, спершу в рос., згодом в італ. трупі), Познан. (нині Польща, 1935–36), Праз. нац. (1940–70) опер, театру «Ла Скала» (Мілан, 1932–35), Великого театру у Варшаві (1936–40). Також провадив пед. діяльність. У концертах пропагував твори білорус., укр. (зокрема С. Гулака-Артемовського, М. Лисенка, Я. Степового) та зх.-європ. композиторів, а також нар., зокрема укр., пісні. Часто брав участь в укр. концертах у Празі. 1963 гастролював у Білорусі.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Петро («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Шуйський («Борис Годунов» М. Мусоргського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Альфред, Герцог («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Пінкертон, Рудольф («Мадам Баттерфляй», «Богема» Дж. Пуччіні), Тітус («Юлій Цезар» Ґ. Генделя).
Завантажити статтю
Людина 
