Заблоцький-Доброволя Юліан
Визначення і загальна характеристика
ЗАБЛО́ЦЬКИЙ-ДОБРОВО́ЛЯ Юліан (11. 11. 1911, м. Глиняни, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 05. 01. 1988, Лондон) — громадсько-політичний діяч, видавець і публіцист. Член ОУН (1930). Навч. у Львів. духов. семінарії (1926–32). Розбудовував кооп. рух, працював в управі «Нар. дому», був актив. чл. товариства «Просвіта», провідником націоналіст. руху на Глинянщині. Заарешт. 1932 польс. владою за підозрою в співучасті у вбивстві представника Москви у Львові як висловлення протесту проти голодомору в Україні 1932–33. У 1936 — директор «Українбанку» (м. Глиняни). Влада заборонила йому подальші студії в Польщі. У квітні 1939 знову заарешт. польс. поліцією. Уповноважений Проводом ОУН і створеним 30 червня 1941 Укр. держ. правлінням проголосити у Києві відновлення укр. державності. Побл. міста заарешт. ґестапо. Перебував у нім. концтаборах Аушвіц, Маутгаузен, Мельк і Ебензе до 6 травня 1945. У цьому ж році обраний заступник голови Ліги укр. політ. в’язнів. Жив у Зх. Німеччині, Франції, Великій Британії (від 1957). Голова Гол. ради і Гол. суду закордон. частин ОУН. Співорганізатор конф. та зборів ОУН. Голова дипломат. Місії Антибільшов. блоку народів на Далекому Сході. Член дирекції, контрол. комісії, мирового суду кооп. спілки «Нова фортуна». Гол. дир. Укр. видав. спілки у Лондоні. Співроб. тижневика «Українець — Час», чл. редколегії ж. «Визв. шлях».
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
