ЗАБЛО́ЦЬКИЙ-ДОБРОВО́ЛЯ Юліан (11. 11. 1911, м. Глиняни, нині Золочів. р-ну Львів. обл. — 05. 01. 1988, Лондон) — громадсько-політичний діяч, видавець і публіцист. Член ОУН (1930). Навч. у Львів. духов. семінарії (1926–32). Роз­будовував кооп. рух, працював в управі «Нар. дому», був актив. чл. товариства «Просвіта», провід­ником націоналіст. руху на Глинянщині. Заарешт. 1932 польс. владою за пі­дозрою в спів­участі у вбивстві пред­ставника Москви у Львові як висловле­н­ня протесту проти голодомору в Україні 1932–33. У 1936 — директор «Українбанку» (м. Глиняни). Влада заборонила йому подальші студії в Польщі. У квітні 1939 знову заарешт. польс. поліцією. Уповноважений Проводом ОУН і створеним 30 червня 1941 Укр. держ. правлі­н­ням проголосити у Києві від­новле­н­ня укр. державності. Побл. міста заарешт. ґестапо. Пере­бував у нім. концтаборах Аушвіц, Маутгаузен, Мельк і Ебензе до 6 травня 1945. У цьому ж році обраний за­ступник голови Ліги укр. політ. вʼязнів. Жив у Зх. Німеч­чині, Франції, Великій Британії (від 1957). Голова Гол. ради і Гол. суду закордон. частин ОУН. Спів­організатор конф. та зборів ОУН. Голова дипломат. Місії Антибільшов. блоку народів на Далекому Сході. Член дирекції, контрол. комісії, мирового суду кооп. спілки «Нова фортуна». Гол. дир. Укр. видав. спілки у Лондоні. Спів­роб. тижневика «Українець — Час», чл. редколегії ж. «Визв. шлях».