Заболотна Валентина Ігорівна
ЗАБОЛО́ТНА Валентина Ігорівна (дівоче — Бжеська; псевд. — Бошно, Стрілець; 08. 01. 1940, Київ — 13. 10. 2016, Київ) — театрознавець, педагог. Дочка І. Бжеського, онука В. Бжеської та А. Бучми. Канд. мистецтвознавства (1983), професор (1997). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1962; викл. І. Волошин), де й викладала від 1968 (нині університет театру, кіно і телебачення): 1972–74 — декан факультету драми, 1985–91 — завідувач кафедри організації театр. справи, від 1991 — професор кафедри театрознавства. Водночас 1994–99 — декан факультету театр. мистецтва Вищого мист. коледжу Київ. дит. АМ, де разом з чоловіком О. Заболотним (один із засн. та гол. реж. Київ. молодого театру) створила інновац. програму і методику фахової підготовки актора від 6–7 р. Авторка статей з проблем та історії укр. театру; оглядів, нарисів, рецензій, з поточ. театр. процесу; метод. розробок; радіоциклу «Театральний світ України»; телепередач про драматургію Лесі Українки, І. Кочерги, А. Чехова та ін. З. властиві чіткість естет. та морал.-етич. критеріїв, виваженість оцінок, ґрунтовність та структурованість викладу; глибина аналізу поєднується з публіцист. загостреністю та емоційно забарвленою образністю. 2008 започаткувала приватну родинну театр. премію «Бронек» на честь А. Бучми.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Амвросій Бучма. К., 1984; The Time is Out of Goint // Театр. 1990. № 10; Суєта суєт // УТ. 1997. № 3; Над чим сміємось? // Укр. кіно: Євроформат. К., 2003; Театральна Україна в полудень віку: Укр. драм. театр 40–60 років ХХ ст. // Нариси з історії театр. мистецтва України ХХ ст. К., 2006; Поетичність як родова риса українського театру // Наук. вісн. Київ. університету театру, кіно і телебачення. 2008. Вип. 2–3.
Завантажити статтю
Людина 
