Коміссаржевський Федір Петрович
КОМІССАРЖЕ́ВСЬКИЙ Федір Петрович (1838, Київ. губ. — 01. 03. 1905, м. Сан-Ремо, Італія) — співак (лірико-драматичний тенор), режисер, педагог, музичний критик. Батько актриси Віри та реж. Федора Коміссаржевських. Закін. С.-Петербур. університет (також співав у хорі). Брав уроки співу у П. Репетто (м. Мілан, Італія). Був учасником визв. боротьби італ. народу під керівництвом Дж. Ґарібальді. Дебютував 1863 у С.-Петербурзі партією Дженнаро («Лукреція Борджіа» Ґ. Доніцетті), виступав у Маріїн. опері до 1880. Був першим виконавцем партій Дон Жуана («Кам’яний гість» О. Даргомижського, 1872), Самозванця («Борис Годунов» М. Мусоргського, 1874), Синодала («Демон» А. Рубінштейна, 1875), Вакули («Коваль Вакула» П. Чайковського, 1876). Виступав у концертах, гастролював за кордоном. Від 1882 — у Москві: соліст Великого театру, 1883–88 — проф. Консерваторії. 1888 разом із К. Станіславським та реж. О. Федотовим заснував у Москві Товариство мистецтва і літ-ри, викладав у Муз.-драм. училищі при цьому товаристві. 1888–96 — викладач Тифліс. муз. училища (нині Тбілісі). Останні роки мешкав в Італії. Мав невеликий за силою та діапазоном голос м’якого тембру, що вільно звучав у нижньому й серед. регістрах, дещо напружено — у верхньому. П. Чайковський присвятив К. романс «Скажи, про що у затінку гілля». Товаришував з О. Даргомижським та М. Мусоргським. Серед учнів — П. Кошиць.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Князь («Русалка» О. Даргомижського), Левко («Майська ніч» М. Римського-Корсакова), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно), Герцог, Манріко («Ріґолетто», «Трубадур» Дж. Верді), Фра-Дияволо (однойм. опера Ф. Обера).
Рекомендована література
- Федор Петрович Комиссаржевский // Ежегодник император. театров. Сезон 1904–05. С.-Петербург, 1905. Вып. 15, приложение; Кюи Ц. Избранные статьи. Ленинград, 1952;
- Гозенпуд А. Русский оперный театр ХІХ века. 1857–1872. Ленинград, 1972;
- Пружанский А. Отечественные певцы. 1750–1917. Москва, 1991.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
