Єврорегіон

ЄВРОРЕГІО́Н — одна з організаційних форм транскордон­них від­носин. У Є., в межах своєї компетенції та за згодою центр. держ. органів (на базі спеціально роз­ширених повноважень щодо між­нар. спів­робітництва), місц. органи влади прикордон. адм.-територ. одиниць мають можливість роз­робляти спец. комплексні про­грами екон., культур. і гуманітар. взаємодії, реалізовувати конкретні транскордон­ні екон. проекти, вирішувати про­блеми зайнятості, інфра­структури, екології. У них є власна організац. структура та ви­значені джерела фінансува­н­ня; діяльність базується на укладених договорах, угодах між­держ. рівня та статутах. Спів­роб-во в рамках діючих Є. здійснюють у напрямах по­єд­на­н­ня зусиль в екон. сфері для роз­будови соц., інформ. і вироб. інфра­структур, будівництва та модернізації кордону, роз­витку транс­порт. мережі, наук. і культур. спів­праці, охорони довкі­л­ля. У Є. реалізують низку проектів і про­грам транскордон. спів­робітництва, що мають від­повід. вплив на подальший екон. й соц. роз­виток регіонів.

Тер. України, що входить до складу Є., становить майже третину від її заг. площі. Шість Є. обʼ­єд­нують 8 обл., 149 р-нів, 141 місто України з адм.-територ. одиницями 8-ми країн Європи. На кордонах України з державами-чл. ЄС діють 4 Є.: «Буг», «Верх­ній Прут», «Карпати», «Нижній Дунай». Також створ. Є. «Дні­про» (Черніг. обл. України, Брян. обл. РФ і Гомел. обл. Білорусі) та «Слобожанщина» (Харків. обл. України й Бєлгород. обл. РФ), укладено угоду про формува­н­ня Є. «Ярославна» (Сум. обл. України та Курс. обл. РФ), триває робота з організації Є. «Дністер» (Вінн. й Одес. обл. України та прикордон­ні р-ни Молдови), опрацьовується пита­н­ня щодо роз­робле­н­ня проекту Є. «Сян» (Львів. обл. України та Під­карпат. воєводство Польщі), йдуть пере­говори про входже­н­ня Микол. обл. до Є. «Померанія», існують пропозиції про створе­н­ня Є. «Поліс­ся» та «Донбас».

Єврорегіон «Буг» — транскордон­не обʼ­єд­на­н­ня, засноване для роз­витку спів­праці прикордон­них територій України, Польщі та Білорусі. Угоду про його створе­н­ня під­писали в Луцьку 1995 хелм., люблін., тарнобжес., замост. воєводи та голова Волин. облради. 1998 до нього уві­йшли Білопідляс. воєводство Польщі та Брест. обл. Білорусі, 2000 — Сокал. і Жовків. р-ни Львів. обл. Тер. обʼ­єд­на­н­ня становить 80 916 км², чисельність насел. — 4997,7 тис. осіб. Є. «Б.» охоплює 3 регіон. частини: Брест. обл. Білорусі (з осередком у м. Брест), Люблін. воєводство Польщі (з осередком у м. Люблін), Волин. обл. України (з осередком у Луцьку); 64 субрегіон. одиниці, що складаються з 54-х р-нів (земських повітів): 16 — у Брест. обл., 20 — у Люблін. воєводстві, 16 — у Волин., 2 — у Львів. обл.; 12 міст на правах р-нів (повітів): по 4 в кожній регіон. одиниці. 1996 Є. «Б.» став чл. Товариства європ. прикордон. регіонів. Осн. мета діяльності — роз­виток спів­праці прикордон. тер. за напрямами: просторовий благоустрій; комунікації, транс­порт і звʼязок; освіта, охорона здоровʼя, культура, спорт і туризм; охорона та покраще­н­ня довкі­л­ля; ліквідація наслідків над­звич. ситуацій і стихій. лих; сприя­н­ня роз­ширен­ню контактів між мешканцями прикордон. тер., роз­виток спів­праці між субʼєктами госп. діяльності. Керівні органи (рада, президія, секретаріат і ревізійна комісія) виконують ко­ординац. й дорадчі функції, повʼязані з реалізацією цілей і зав­дань, та пред­ставляють обʼ­єд­на­н­ня в зовн. від­носинах. Найвищий орган — рада, до складу якої входять по 10 пред­ставників від кожної сторони. Президія обʼ­єд­на­н­ня виконує ко­ординац. і пред­ставниц. функції (складається з 3-х чл. — по одному від кожної сторони). Секретаріат є виконав. й адм. органом, що обʼ­єд­нує нац. бюро в містах Брест, Хелм і Луцьк. Ревізійну комісію (у складі 6-ти осіб, по 2 від кожної сторони) обирають на 2 р. Вона провадить контроль за діловодством і викори­ста­н­ням засобів фінансува­н­ня обʼ­єд­на­н­ня, здійснюваного кожною зі сторін. Бюджет також може бути збільшений або поповнений із зовн. джерел. Статутну діяльність Є. «Б.» забезпечують 7 білорус.-польс.-укр. робочих груп. 2004 за спіл. проектом учасників створ. банк «ПЕКАО» (Україна); від­крито фінансува­н­ня за про­грамою ТАСІС будівництва другого мосту через Зх. Буг у зоні між­нар. автомоб. пере­ходу «Ягодин — Дорогуськ», що ві­ді­грає важливу роль у транс­порт. коридорі Чорне море — Балт. море, яким проходять найкоротші шляхи, що зʼ­єд­нують Берлін, Варшаву та Київ; роз­роблено про­граму створе­н­ня між­держ. біо­сфер. резерву в складі Шацького нац. природ. парку України, Поліс. нац. і Собібор. ландшафт. парків Польщі. КМ України затвердив від­повід­ні про­грами транскордон. спів­робітництва на 2007– 20 рр. Фінансує діяльність структур кожна сторона згідно з окремо встановленими критеріями.

Єврорегіон «Верх­ній Прут» — форма спів­робітництва трьох суміжних держав — України, Румунії та Молдови — з метою забезпече­н­ня сталого соціально-економічного роз­витку, подальшої інтеграції та на­ближе­н­ня спільних інтересів прикордон­них адміністративно-територіальних одиниць. До обʼ­єд­на­н­ня, засн. 2000, входять Чернів. обл. України, Ботошан. і Сучав. пов. Румунії, Бричен., Єдинец., Фалешт., Глоден., Окниц. і Ришкан. р-ни Молдови. Роз­таш. на пл. бл. 30 тис. км² із насел. понад 3 млн осіб. Створ. для сприя­н­ня роз­ширен­ню існуючих субрегіон. звʼязків і транскордон. спів­робітництва адм.-територ. одиниць (місц. органів влади, установ, під­приємств, фіз. осіб, не­уряд. і громад. організацій та нац. меншин) у галузях економіки, освіти, науки, культури та спорту; роз­будови нових механізмів субрегіон. спів­робітництва та забезпече­н­ня сталого роз­витку регіону в рамках інтеграції до сучас. заг.-європ. процесу. Осн. зав­да­н­ня: роз­виток і вдосконале­н­ня торг. та екон. від­носин; роз­робле­н­ня нових проектів спів­робітництва; роз­виток і впровадже­н­ня пере­дових технологій; екол. без­пека; гармонізація роз­витку інфра­структур; гарантува­н­ня повної рівності прав осіб, які належать до нац. меншин; охорона здоровʼя насел., роз­виток туризму й рекреац. діяльності. До складу Є. «В. П.» входить також екоєврорегіон — форма спів­робітництва між органами держ. і місц. упр., спеціалізов. організаціями у сфері охорони довкі­л­ля, екол. без­пеки, моніторингу, цивіл. захисту насел., сан.-епідеміол. на­гляду, а також між субʼєктами госп. діяльності суміж. країн із метою покраще­н­ня техноген­но-екол. без­пеки в басейнах річок та на певних тер. задля забезпече­н­ня сталого соц.-екон. роз­витку цих територій. Структура упр.: вищий орган — рада, до якої входять кер. повіт. рад і голова Чернів. облдерж­адміністрації; виконав. голова ради (обирають терміном на 1 р.); секретаріат ради (створює чин­ний голова із фахівців влас. апарату); робочі комісії, що є осн. виконав. органами Є. (утворює рада обʼ­єд­на­н­ня; 9 пред­ставників — по 3 від кожної країни) з економіки, інфра­структури й туризму; питань екол. без­пеки, охорони довкі­л­ля, сталого роз­витку регіону та діяльності екоєврорегіону; питань науки, освіти, культури, охорони здоровʼя, спорту та молоді; питань роз­витку між­регіон. і між­нац. звʼязків, місц. самоврядува­н­ня та ЗМІ. Забезпече­н­ня діяльності комісій з укр. боку покладено на Держ. наук.-тех. центр «Екоресурс» (також здійснює заг. наук.-метод. ко­ординацію цієї діяльності), Держ. центр стандартизації, метрології та сертифікації в Чернів. обл., НДІ мед.-екол. про­блем МОЗ України та Буковин. політол. центр при Чернів. університеті. Європ. асоц. партнер Є. «В. П.» — федерал. земля Карінтія (Австрія).

Єврорегіон «Карпати» — між­регіональна асоціація прикордон­них адміністративних ра­йонів України, Польщі, Угорщини, Словач­чини та Румунії. Створ. 1993 зі схвале­н­ням у м. Дебрецен (Угорщина) угоди й статуту, які є осн. правовими актами, що регулюють її функціонува­н­ня. Тер. Є. «К.» складається з 4-х обл. зх. частини України (Львів., Закарп., Івано-Фр., Чернів.), 5-ти обл. Угорщини (Боршод-Абауй-Земплейн, Гевеш, Яс-Надькун-Солнок, Саболч-Сатмар-Берег, Гайду-Бігар), а також міст з обл. статусом Дебрецен, Еґер, Мі­школьц, Ніредьгаза; у Польщі охоплює Під­карп. воєводство, що складається з 20-ти повітів і 4-х міст на правах повітів (Кросно, Пере­мишль, Жешув, Тарнобжеґ); у Словач­чині — Кошиц. і Пряшів. краї; у Румунії (при­єд­налася 1997) — 7 округів (Бігор, Ботошані, Марамуреш, Сучава, Сату Маре, Зілаг і Харгіта). Під час заснува­н­ня тер. асоц. становила 53 200 км² (насел. 5 млн), згодом збільшилася до 161 279 км² (16 млн осіб). Гол. зав­да­н­ня: організація та ко­ординація спіл. діяльності, сприя­н­ня екон., наук., екол., культур. та освіт. спів­робітництву, під­тримка окремих проектів щодо роз­витку інфра­структури прикордон. р-нів, сприя­н­ня роз­витку контактів і спів­робітництва з між­нар. організаціями, покраще­н­ня рівня життя насел., збереже­н­ня миру, сприя­н­ня добросусід. від­носинам між державами, забезпече­н­ня про­зорості кордонів. Асоц. має влас. бюджет, який включає кошти регіон. і місц. органів влади, а також закордон. спонсорів, зокрема Фонду братів Рокфел­лерів, Ін­ституту дослідж. «Схід — Захід». Станом на 2010 осн. здобутками були проведе­н­ня між­нар. ярмарків і ви­ставок, організація конф. для обговоре­н­ня спіл. про­блем країн, утворе­н­ня Асоц. університетів Є.«К.» посиле­н­ня зовн.-екон. контактів між прилеглими тер., заснува­н­ня Асоц. Карпат. торг.-пром. палат, створе­н­ня Фонду роз­витку Є. «К.». На 30-му засі­дан­ні ради асоц. в Ужгороді 2001 схвалено між­нар. проект «Комплексна про­грама облаштува­н­ня басейну річки Тиса». Найвищим органом асоц. є рада, до складу якої входять 15 осіб (по 3 пред­ставники від кожної країни-учасниці). Голову (водночас голова президії) обирають серед її чл. на 2 р. за принципом ротації. Президія ради — виконав. орган, між­нар. секретаріат — виконав. і адмін. орган, що складається з по­стій. нац. пред­ставників кожної зі сторін. 1996 на 14-му засі­дан­ні ради затверджено положе­н­ня про секретаріат, згідно з яким виконавчі й адм. функції здійснює виконав. дир., якого при­значає рада на 2 р. за конкурс. від­бором. Для успіш. функціонува­н­ня асоц. створ. галуз. робочі комісії із питань довкі­л­ля, туризму, регіон. роз­витку, соц. інфра­структури, торгівлі, над­звич. ситуацій, а також ревізійну комісію. Є. «К.» входить до складу Асоц. прикордон. регіонів Європи.

Єврорегіон «Нижній Дунай» — форма прикордон­ного спів­робітництва між сусідніми територіальними громадами та місцевими органами влади України, Молдови і Румунії. Створ. від­повід­но до положень укр.-румун. договору про від­носини добросусідства та спів­робітництва 1997, протоколу про три­сторон­нє спів­робітництво між урядами України, Молдови та Румунії, під­писаного в м. Ізмаїл (Одес. обл.), Європ. рамк. конвенції про три­сторон­нє спів­робітництво між територ. громадами або владами, ухваленої в Мадриді 1980. Документи про формува­н­ня та діяльність Є. «Н. Д.» під­писані 1998 в м. Ґалац (Румунія). До його складу входять: від України — Одес. обл., від Молдови — пов. Кагул, від Румунії — пов. Браїла, Ґалац, Тульча. Охоплює тер. бл. 53 тис. км² із насел. понад 4 млн осіб. Учасники Є. «Н. Д.» спів­працюють за напрямами: організація та ко­ординація заходів із просува­н­ня спів­робітництва у сферах економіки, науки, екології, культури, освіти та спорту; роз­робле­н­ня спіл. про­грам прикордон. спів­робітництва у галузях діяльності, встановлених заг. угодами; просува­н­ня та сприя­н­ня прямим контактам між екон. агентами, ін­ститутами, не­уряд. організаціями й екс­пертами, які діють у різноманіт. галузях; посередництво та сприя­н­ня спів­робітництву своїх чл. із між­нар. організаціями, ін­ститутами й агентствами. Організац. структура Є. «Н. Д.» включає: раду — керів. орган упр., до складу якого входять по 3 пред­ставники регіон. влади від кожної сторони; голову (обирають на 1-му засі­дан­ні терміном на 2 р. із пред­ставників сторін); 2-х віце-голів (обирає рада зі своїх чл.); ко­ординац. центр — адм. орган у складі кер. та 2-х координаторів, які забезпечують діяльність голови, а також по 1 координатору, що забезпечують діяльність віце-голів (за­знач. осіб при­значає рада терміном на 2 р.). Сформовано комісії з регіон. роз­витку; економіки, торгівлі й туризму; гармонізації норматив. документів, які належать до місц. компетенції; транс­порту й комунікацій; демо­графії; довкі­л­ля; освіти, науки, культури, охорони здоровʼя та спорту; фінанс. аудиту; ліквідації наслідків стихій. лих та боротьби з організов. злочин­ністю. Фінансують діяльність Є. «Н. Д.» порівну пред­ставники кожної зі сторін з місц. бюджетів, а також ін. влас. або залучених джерел. Нині учасники роз­робляють проект щодо ефектив. упр. водними ресурсами Є. «Н. Д.», який на 88 % фінансує Європ. комісія; тех.-екон. документацію, необхідну для реалізації низки проектів прикордон. спів­робітництва, зокрема спорудже­н­ня паром. пере­прав через Дунай для вантаж. автомобілів за маршрутом «Рені–Тульча», а також між насел. пунктами Орлівка (Одес. обл.) та Ісакча (пов. Тульча). Роз­роблено концепцію створе­н­ня єдиної між­нар. вільної екон. зони Рені–Ґалац–Джурджулешти. 1999 у м. Кагул від­крито філію румун. Університету «Нижній Дунай» м. Ґалац, де навч. студенти з Румунії, Пд. Молдови та Одес. обл., реалізується проект із від­кри­т­тя у м. Ґалац памʼятника геть­ману І. Мазепі. 2009 Є. «Н. Д.» отримав від ЄС 40 млн євро інвестицій і здобув статус юрид. особи, що надалі до­зволить залучати іноз. кошти у значно більшій кількості.

Завантажити статтю