Єлізаров Вадим Альбертович
ЄЛІЗА́РОВ Вадим Альбертович (12. 06. 1949, м. Саратов, РФ — 28. 05. 2017, Севастополь) — балетмейстер, педагог. Батько Дениса й Олександра Єлізарових. Народний артист України (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Саратов. екон. інститут (1976). Від 1977 — у Севастополі: балетмейстер ансамблю бального танцю Будинку культури; від 1978 — керівник спорт.-танц. клубу «Вікторія» при культур. комплексі «Корабел». Від 2000 — засн. і худож. кер.–дир. Севастоп. театру танцю. За сумісн. від 1994 викладав на Київ. факультеті хореографії Міжнар. слов’ян. університету. Здійснив постановки хореогр. вистав: «Кармен» Ж. Бізе–Р. Щедріна (2000), «Собор Паризької Богоматері» за В. Гюґо (2002), «Піґмаліон» за Б. Шоу (2003); танц. шоу «Вибране», «Історія кохання», «Арґентинське танго» (усі — 2000), «Кабаре» (2004). Вистави Є. містять глибоке ідейно-образне трактування літ. першоджерел; позначені послідов. і ціліс. драматургією, психол. розробкою характерів героїв; характеризуються розвиненою танцювальністю, відродженням складних форм хореографії. Основою хореогр. вирішення є бальний танець, збагачений елементами ін. танц. систем, пантомімою.
Рекомендована література
- Сандулова Т. Учитель танцев — профессия нужная // Севастоп. изв. 2002, 23 окт.;
- Калиновська С. Ювілей як привід для роздумів // ГУ. 2004, 25 черв.