Єлізаров Вадим Альбертович

Визначення і загальна характеристика

ЄЛІЗА́РОВ Вадим Альбертович (12. 06. 1949, м. Саратов, РФ — 28. 05. 2017, Севастополь) — балет­мейстер, педагог. Батько Дениса й Олександра Єлізарових. Народний артист України (2002). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2009). Закін. Саратов. екон. ін­ститут (1976). Від 1977 — у Севастополі: балет­мейстер ансамблю бального танцю Будинку культури; від 1978 — керівник спорт.-танц. клубу «Вікторія» при культур. комплексі «Корабел». Від 2000 — засн. і худож. кер.–дир. Севастоп. театру танцю. За сумісн. від 1994 викладав на Київ. факультеті хорео­графії Між­нар. словʼян. університету. Здійснив по­становки хореогр. ви­став: «Кармен» Ж. Бізе–Р. Щедріна (2000), «Собор Паризької Богоматері» за В. Гюґо (2002), «Піґмаліон» за Б. Шоу (2003); танц. шоу «Ви­бране», «Історія коха­н­ня», «Арґентинське танго» (усі — 2000), «Кабаре» (2004). Ви­стави Є. містять глибоке ідейно-образне трактува­н­ня літ. першоджерел; по­значені послідов. і ціліс. драматургією, психол. роз­робкою характерів героїв; характеризуються роз­виненою танцювальністю, від­родже­н­ням складних форм хорео­графії. Основою хореогр. виріше­н­ня є бальний танець, збагачений елементами ін. танц. систем, пантомімою.

Літ.: Сандулова Т. Учитель танцев — профес­сия нужная // Севастоп. изв. 2002, 23 окт.; Калиновська С. Ювілей як привід для роз­думів // ГУ. 2004, 25 черв.

Е. Т. Суле­йманов

Завантажити статтю