Коштелянчук Леонтій Пилипович
КОШТЕЛЯНЧУ́К Леонтій Пилипович (01(14). 04. 1914, Житомир — 02. 09. 1984, Київ) — живописець і педагог. Батько С. Коштелянчука та О. Лисенко, дід С. Брахнова. Член СХУ (1946). Закін. Київський художній інститут (1946; викл. Ф. Кричевський, О. Шовкуненко). Викладав у ньому 1950–54, 1960–80 на відділ. театр. мистецтва каф. живопису: від 1970 — доцент; 1948–51 — керівник студії військ. художників Будинку офіцерів Київ. військ. округу; 1955–58 — консультант у Будинку творчості. Автор темат. картин, портретів, пейзажів у реаліст. стилі. Окремі роботи зберігаються у Нац. музеї Т. Шевченка, Київ. літ.-мемор. будинку-музеї Т. Шевченка, Нац. музеї-садибі М. Пирогова (Вінниця), Донец. ХМ. Серед учнів — Л. Безпальча, О. Бражник, І. Несміянов, Н. Рудюк.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Бійці читають “Кобзаря”» (1945), «Подруги» (1946), «Мати» (1947), «В. Молотов» (1948), «Дівчина» (1950), «Артистка Л. Руденко» (1951), «Букет на День народження» (1953), «На зборах» (1954), «Син» (1956), «Т. Шевченко» (1959), «Дочка», «Золота осінь» (обидва — 1960), «В. Ленін», «Зоре моя вечірняя» (обидва — 1962), «Козак», «Молодиця», «Селянин» (усі — 1963), «Брати» (1964), «Спогади» (1968), «Сонячний день» (1969), «Руда дівчинка» (1976), «Дніпровські мілини» (1977), «Весна» (1979).
Фотоілюстрації
.jpg)
Людина 
