Коштелянчук Святослав Леонтійович
КОШТЕЛЯНЧУ́К Святослав Леонтійович (06. 06. 1955, Київ) – художник театру і кіно, графік, ювелір. Син Л. Коштелянчука, брат О. Лисенко, чоловік Віри, батько Святослава Брахнових. Член НСХУ (1987). Закін. Київ. худож. інститут (1983; викл. Д. Лідер, Ф. Нірод). Працював у театрах Києва (зокрема 1977–84 – в укр. драм. театрі ім. І. Франка), Рівного (1984–86 – художник укр. муз.-драм. театру), Полтави, Луцька, Вільнюса, Степанакерта (Нагорний Карабах, РФ). Від 2005 – у Нац. центрі театр. мистецтва ім. Леся Курбаса (Київ). Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1978. Оформив вистави для Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка – «Украдене щастя» І. Франка (1979), «Сподіватись» О. Синельникова, «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (обидві – 1980), «Мерлін» Т. Дорста (1994); для Рівнен. муз.-драм. театру – «Циліндр» Е. де Філіппо, «Санітарний день» О. Коломійця (обидві – 1984), «Дядя Ваня» А. Чехова (1985), «Вечір» О. Дударева (2004); для Рос. драм. театру Литви – «Міра за міру» В. Шекспіра, «Рядові» О. Дударева (обидві – 1988); для Нац. центру театр. мистецтва ім. Леся Курбаса – «Авва і Смерть» О. Танюк (2008). Художник-постановник мультфільму «Вікно» (1988, реж. Є. Сивоконь), х/ф «Грішниця у масці» (1993, реж. С. Ільїнська). Реконструював «Балканський хрест» 16 ст. Створює афіші, плакати, іл. до повісті «Голодна весна» І. Кирія (К., 1993); ювелірні ансамблі для О. Богомолець, Н. Матвієнко, Т. Повалій (усі – серед. 1990-х рр.). Окремі роботи зберігаються в МТМК України (Київ), Нац. центрі ім. Леся Курбаса, музеях Москви.
І. І. Чуліпа