КОШТЕЛЯНЧУ́К Святослав Леонті­йович (06. 06. 1955, Київ) — художник театру і кіно, графік, ювелір. Син Л. Кош­­телянчука, брат О. Лисенко, чо­­ловік Віри, батько Святослава Брахнових. Член НСХУ (1987). За­­кінчив Київський художній ін­ститут (1983; викладачі Д. Лідер, Ф. Нірод). Працював у театрах Києва (зокрема 1977–84 — в українському драматичному театрі імені І. Фран­­ка), Рівного (1984–86 — художник українського музично-драматичного театру), Полтави, Луцька, Вільнюса, Степанакерта (Нагорний Карабах, РФ). Від 2005 — у Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса (Ки­­їв). Учасник всеукраїнських, всесоюзних, між­народних мистецьких ви­ставок від 1978. Оформив ви­стави для Київського українського драматичного театру імені І. Франка — «Украдене щастя» І. Франка (1979), «Сподіватись» О. Синель­­никова, «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (обидві — 1980), «Мерлін» Т. Дорста (1994); для Рівненського музично-драматичного театру — «Циліндр» Е. де Філіп­по, «Санітарний день» О. Коломійця (обидві — 1984), «Дя­­дя Ваня» А. Чехова (1985), «Вечір» О. Дударева (2004); для Російського драматичного театру Литви — «Міра за міру» В. Шек­спіра, «Рядові» О. Дударева (обидві — 1988); для Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса — «Авва і Смерть» О. Танюк (2008). Художник-по­становник мультфіль­­му «Вікно» (1988, режисер Є. Сивоконь), художнього фільму «Грішниця у масці» (1993, режисер С. Ільїнська). Рекон­­струював «Балканський хрест» 16 ст. Створює афіші, плакати, ілюстрації до повісті «Голодна весна» І. Кирія (К., 1993); ювелірні ансамблі для О. Богомолець, Н. Матвієнко, Т. Повалій (усі — се­­редина 1990-х років). Окремі роботи зберігаються в МТМК України (Київ), Національному центрі імені Леся Курбаса, музеях Москви.