Коштелянчук Святослав Леонтійович

КОШТЕЛЯНЧУ́К Святослав Леонтійович (06. 06. 1955, Київ) — художник театру і кіно, графік, ювелір. Син Л. Кош­­телянчука, брат О. Лисенко, чо­­ловік Віри, батько Святослава Брахнових. Член НСХУ (1987). За­­кін. Київ. худож. інститут (1983; викл. Д. Лідер, Ф. Нірод). Працював у театрах Києва (зокрема 1977–84 — в укр. драм. театрі ім. І. Фран­­ка), Рівного (1984–86 — художник укр. муз.-драм. театру), Полтави, Луцька, Вільнюса, Степанакерта (Нагорний Карабах, РФ). Від 2005 — у Нац. центрі театр. мистецтва ім. Леся Курбаса (Ки­­їв). Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мистецьких виставок від 1978. Оформив вистави для Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка — «Украдене щастя» І. Франка (1979), «Сподіватись» О. Синель­­никова, «Вісім люблячих жінок» Р. Тома (обидві — 1980), «Мерлін» Т. Дорста (1994); для Рівнен. муз.-драм. театру — «Циліндр» Е. де Філіппо, «Санітарний день» О. Коломійця (обидві — 1984), «Дя­­дя Ваня» А. Чехова (1985), «Вечір» О. Дударева (2004); для Рос. драм. театру Литви — «Міра за міру» В. Шекспіра, «Рядові» О. Дударева (обидві — 1988); для Нац. центру театр. мистецтва ім. Леся Курбаса — «Авва і Смерть» О. Танюк (2008). Художник-постановник мультфіль­­му «Вікно» (1988, реж. Є. Сивоконь), х/ф «Грішниця у масці» (1993, реж. С. Ільїнська). Рекон­­струював «Балканський хрест» 16 ст. Створює афіші, плакати, іл. до повісті «Голодна весна» І. Кирія (К., 1993); ювелірні ансамблі для О. Богомолець, Н. Матвієнко, Т. Повалій (усі — се­­ред. 1990-х рр.). Окремі роботи зберігаються в МТМК України (Київ), Нац. центрі ім. Леся Курбаса, музеях Москви.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю