Електроважмаш науково-дослідний інститут

«ЕЛЕКТРОВАЖМА́Ш» Науково-дослідний інститут  — наукова установа з проблем важкого електромашинобудування для енергетики, промисловості та транспорту. Є гол. у системі Міністерства пром. політики України за напрямом — турбогенератори, гідрогенератори та тягове електроустаткування для залізнич. і міського електротранспорту. Розташ. у Харкові. Засн. 1960 як НДІ з турбогенераторів і тягового електроустаткування на базі лабораторій і конструктор. відділів заводу «Електроважмаш». Від 1963 — НДІ (від 1964 — НДПКТІ) з важкого машинобудування. Від 1991 — самостійна установа з сучас. назвою, від 2000 — у складі заводу «Електроважмаш». Осн. діяльність — проектування турбогенераторів, гідрогенераторів, великих електр. машин постій. та змін. струму, електроустаткування для тепловозів, електровозів, трамваїв, тролейбусів та ін. видів транспорту. Разом з заводом «Електроважмаш» Інститут є єдиним в Україні й одним з 6-ти у світі наук.-вироб. комплексом, який спроможний проектувати та виготовляти генератори гранич. одинич. потужності (для турбогенераторів — 1,5–2 млн кВт, для гідрогенераторів — 800 МВт) та унікал. електр. машини індивідуал. виконання для всіх галузей промисловості та транспорту. Серед визнач. фахівців — О. Грубой, В. Данько, Ю. Зозулін, С. Калиниченко, В. Кузьмін (від 2003 здійснює наук. керівництво Інститутом), І. Токар, В. Васильєв, В. Верхогляд, В. Іванов, В. Кільдишев, О. Мандрика, Л. Станіславський. Кількість працівників (2009) — 420 осіб (1 д-р і 13 канд. н.). Перший дир. (1960–69) — І. Пахомов, 1998–2000 — В. Погорілов.

Завантажити статтю