Електротермія

ЕЛЕКТРОТЕРМІ́Я (від електро... і ...термія) — галузь науки та техніки, повʼязана з на­гріва­н­ням і роз­плавлюва­н­ням матеріалів унаслідок пере­творе­н­ня електричної енергії в теплову. Електротермічними є процеси електрометалургійні (див. Електрометалургія), електр. плавле­н­ня окисів (електрокорунду, магнезиту, вогнетрив. матеріалів), електр. сублімації неметал. матеріалів (фосфору, сірковуглецю), електрозварювання, електр. на­гріва­н­ня, електровід­новні, а також процеси на основі газових реакцій в електр. роз­рядах. Осн. електротерм. установки — електр. печі (на змін. і по­стій. струмі). Роз­різнюють дугові, індукц., плазм., опору й електрон­но-променеві печі. У дугових печах метали або ін. матеріали плавлять теплом електр. дуги (т-ра досягає 5000–8000 °С); у електр. печах опору тепло виділяється під час проходже­н­ня електр. струму через провід­ники з актив. електр. опором; в електрон­но-променевих високовакуум. печах встановлюють електрон­но-променеві гармати, що ви­промінюють електрони, кінет. енергія яких при спів­ударян­ні з поверх­нею металу пере­творюється у теплову. За­стосува­н­ня електр. струму дає змогу зосереджувати великі потужності в малих обʼємах і, отже, досягати високих т-р, швидко на­грівати матеріал. Електротерм. установки компактні та гігієнічні, в них можна рівномірно на­грівати матеріал і під­тримувати за­даний температур. режим, а також створювати в їхньому робочому просторі вакуум. Електротерм. процеси за­стосовують у виробництві спец. сталей, феро­сплавів, кольор. металів та ін. матеріалів. При електротерм. оброблен­ні металів зберігається дрібнозернистість структури, під­вищується їх ударна вʼязкість, різко зменшуються окиснюва­н­ня та зневуглецьовува­н­ня. Про­блеми Е. досліджують науковці Ін­ституту електрозварюва­н­ня НАНУ, Фіз.-технол. ін­ституту металів та сплавів НАНУ (обидва — Київ), Нац. металург. академії України (Дні­пропетровськ), Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут», Донец. тех. університету.

Завантажити статтю