Ельгер Семен Васильович
Визначення і загальна характеристика
ЕЛЬГЕ́Р Семен Васильович (Элкер Çемен;18. 04 (01. 05). 1894, с. Великі Абакаси, нині Чувас. Респ., РФ — 06. 09. 1966, м. Чебоксари, Чувас. Респ.) — чуваський письменник. Член СП СРСР (1934). Нар. поет Чувас. АРСР (1940). Державні нагороди СРСР. Учасник 1-ї світової війни. Закін. заг.-осв. курси у м. Казань (Татарстан, 1918). Учителював. Від 1937 — у Чувас. книжк. видавництві: ст. ред., гол. ред. Автор зб. віршів «Самана» («Епоха», 1928), поем «Хe˘н-хур айe˘нче» («Під гнітом», 1932), «Вунсаккăрм˘eш çул» («Вісімнадцятий рік», 1948); романів «Шурăмпуç килсен» («На світанку», 1940) — про боротьбу чувас. селян за свої права 1905–07; «Вутпа çулăм витe˘р» («Крізь вогонь і бурі», 1949) — про 1-у світову війну та більшов. переворот 1917. Переклав низку творів Т. Шевченка (вірші «Заповіт», «Вітре буйний, вітре буйний…», «Та не дай, господи, нікому…», «Тече вода з-під явора…»), М. Бажана, М. Рильського. Ред. першого вид. «Кобзаря» Т. Шевченка чувас. мовою (1939). Окремі твори Е. українською мовою переклали О. Новицький, Д. Куровський, Б. Степанюк, М. Яровий (добірка віршів опубл. у зб. «Весняний вітер», 1961, та «Очима проліска», 1989; обидві — Київ).
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
