Енергодар

ЕНЕРГОДА́Р  — місто обласного значення Запорізької області. Знаходиться на лівому березі Дніпра (Кахов. водосховища), за 132 км від обл. центру. Площа 2,8 км². Насел. 56 180 осіб (2001, складає 119,3 % до 1989): українців — 57 %, росіян — 40 %, проживають також білоруси, вірмени, євреї. Е. поділено на 6 мікрорайонів. Має автобусне сполучення з Бердянськом, Запоріжжям, Дніпропетровськом, Донецьком, Миколаєвом, Одесою, Харковом, Херсоном. Розвинений річк. транспорт. Засн. 1970 з поч. будівництва Запорізької ТЕС (1-й блок потуж. 300 тис. кВт введено в експлуатацію 1972). У 1981 тут розпочато спорудження Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі. Від 1972 — сучасна назва, від 1985 — місто. Окрім електростанцій, в Е. працюють приватне підприємство «Енхол», підприємство «Атоменергомаш», ТОВ «Велич». Є 11 заг.-осв. навч. закладів, 10 дитсадків (2 — санатор. типу), Інститут держ. та муніципал. управління Класич. приват. університету, муз. та художня школи; 5 б-к, Палац культури «Сучасник», культурно-діловий центр Запоріз. АЕС, Енергодарський художній виставковий зал; станція юних туристів, клуб юних моряків, дит.-юнац. клуб фіз. підготовки, Центр дит. та юнац. творчості; міська спеціаліз. мед.-сан. частина, 2 санаторії-профілакторії; 2 готелі, відділ. 4-х банків; парк культури та відпочинку. Нар. творчі колективи: оркестр нар. інструментів «Джерела», хор «Червона калина», театр Палацу культури «Сучасник». Виходить г. «Время и мы». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, юдеїв. Встановлено пам’ятники Т. Шевченку, Р. Хеноху, пам’ятні мемор. стели загиблому капітану-лейтенанту атом. підвод. човна «Курськ» С. Логінову та на місці перепоховання рад. воїнів 2-ї світової війни, пам’ятний знак воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — боксери Володимир Сидоренко та Валерій Сидоренко. З Е. пов’язані життя та діяльність чл. НСКУ О. Попової, промисловця, політ. діяча В. Бронникова, повного кавалера ордена Слави Г. Корюкова.

Завантажити статтю