ЕНЕРГОДА́Р — місто обласного значе­н­ня Запорізької області. Знаходиться на лівому березі Дні­пра (Кахов. водо­сховища), за 132 км від обл. центру. Площа 2,8 км2. Насел. 56 180 осіб (2001, складає 119,3 % до 1989): українців — 57 %, росіян — 40 %, проживають також білоруси, вірмени, євреї. Е. поділено на 6 мікрора­йонів. Має автобусне сполуче­н­ня з Бердянськом, Запоріж­жям, Дні­пропетровськом, Донецьком, Миколаєвом, Одесою, Харковом, Херсоном. Роз­винений річк. транс­порт. Засн. 1970 з поч. будівництва Запорізької ТЕС (1-й блок потуж. 300 тис. кВт введено в екс­плуатацію 1972). У 1981 тут роз­почато спорудже­н­ня Запорізької АЕС, яка нині є найбільшою в Європі. Від 1972 — сучасна назва, від 1985 — місто. Окрім електро­станцій, в Е. працюють приватне під­приємство «Енхол», під­приємство «Атом­енергомаш», ТОВ «Велич». Є 11 заг.-осв. навч. закладів, 10 дитсадків (2 — санатор. типу), Ін­ститут держ. та муніципал. управлі­н­ня Класич. приват. університету, муз. та художня школи; 5 б-к, Палац культури «Сучасник», культурно-діловий центр Запоріз. АЕС, Енергодарський художній ви­ставковий зал; станція юних туристів, клуб юних моряків, дит.-юнац. клуб фіз. під­готовки, Центр дит. та юнац. творчості; міська спеціаліз. мед.-сан. частина, 2 санаторії-профілакторії; 2 готелі, від­діл. 4-х банків; парк культури та від­починку. Нар. творчі колективи: оркестр нар. інструментів «Джерела», хор «Червона калина», театр Палацу культури «Сучасник». Виходить г. «Время и мы». Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, юдеїв. Встановлено памʼятники Т. Шевченку, Р. Хеноху, памʼятні мемор. стели загиблому капітану-лейтенанту атом. під­вод. човна «Курськ» С. Логінову та на місці пере­похова­н­ня рад. воїнів 2-ї світової війни, памʼятний знак воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — боксери Володимир Сидоренко та Валерій Сидоренко. З Е. повʼязані життя та діяльність чл. НСКУ О. Попової, промисловця, політ. діяча В. Брон­никова, повного кавалера ордена Слави Г. Корюкова.