ЗАПОРІ́ЗЬКА ТЕПЛОВА́ ЕЛЕКТРОСТА́НЦІЯ — під­приємство електро­енергетичної галузі промисловості, одне з найбільших у Європі з виробництва теплової електро­енергії потужністю 3600 МВт. Під­порядкована ВАТ «Дні­про­енерго» Міністерства палива та енергетики України. Роз­ташована у м. Енергодар Запорізької обл. на лівому березі Каховського водо­сховища. Заснована 1969 як Запорізька державна ра­йон­на електро­станція (ДРЕС); від 1976 — ім. 25-го зʼ­їзду КПРС; від 1995 — сучасна назва. Збудована 1970–77. На станції встановлено 4 енерго­блоки потужністю по 300 МВт та 3 — по 800 МВт (1-й енерго­блок уведено в екс­плуатацію 1972). У 1978 ТЕС виробила 23,5 млрд кВт·год., 1986 — 24,8 млрд кВт·год. (рекордна кількість електро­енергії; колектив станції нагороджено орденом Жовтневої Революції), 2006 — 4,6 млрд кВт·год. електро­енергії; від поч. екс­плуатації — 515,7 млрд кВт·год. електро­енергії. Частка продукції у загальноукраїнському обсязі становить 7,1 %. Паливом для станції є вугі­л­ля Павло­градського басейну, мазут і газ. У структурі під­приємства — 13 цехів: паливоподава­н­ня; котлотурбін­ний № 1 та № 2; електричний (електротехнічна лабораторія і дільниця засобів дис­петчерського та технологічного керува­н­ня); теплової автоматики та вимірювань; хімічний; централізованого ремонту № 1, № 2 і № 3; налагодже­н­ня та ви­пробува­н­ня обладна­н­ня; гідротехнічних споруд, теплопо­стача­н­ня та під­земних комунікацій; 9 від­ділів. По­ступово здійснюють модернізацію та рекон­струкцію устаткува­н­ня, яке вичерпало свій ресурс, з метою під­вище­н­ня надійності, економічності та ефективності роботи енерго­блоків. Соціальна сфера: готель, гуртожиток, Палац культури «Сучасник», їдальня, база від­починку «Казка», санаторій-профілакторій, медпункт. Кількість працівників (2009) — понад 2100 осіб. Тривалий час ТЕС очолювали Л. Прохоров (1970–81), В. Поливаний (1981–97), від 2000 дир. — П. Тичук.

Нині Запорізька ТЕЦ пере­буває на тимчасово окупованій Росією території.