Енергоперспектива державний науково-дослідний проектно-вишукувальний технологічний інститут з перспективного розвитку енергетики

Визначення і загальна характеристика

«ЕНЕРГОПЕР­СПЕКТИ́ВА» Державний науково-дослідний проект­но-вишукувальний технологічний ін­ститут з пер­спективного роз­витку енергетики  — науково-дослідна установа з проектува­н­ня пер­спективного роз­витку енергозабезпече­н­ня міст і обʼєктів комунальної енергетики. Під­порядк. Мін-ву палива та енергетики України. Засн. 1929 у Харкові як ін­ститут з проектува­н­ня енергопо­стача­н­ня міст «Укрді­про­енерго». Від 1934 — у Києві. Ін­ститут був гол. у системі Міністерства енергетики і електрифікації СРСР у галузі тех. про­гресу та роз­витку міських електрич. мереж. Фахівці «Укрді­про­енерго» здійснювали проектуван- ня систем електропо­стача­н­ня міст і зовн. електропо­стача­н­ня міських споживачів, теплопо­стача­н­ня міст, роз­виток міських електрич. мереж, виконували інж. роз­відува­н­ня. Від 1995 — сучасна назва. Нині у структурі «Е.» — електротех. від­діли № 1 і № 2, буд. від­діл, наук.-вироб. від­діли наук.-тех. документації, стандартизації та інформ. забезпече­н­ня, від­діл компʼютер. про­грам полігр. послуг та оформле­н­ня проект. документації. Його фахівці виконують проектува­н­ня роз­витку генпланів енергопо­стача­н­ня насел. пунктів і регіонів; роз­подільчих мереж 0,4/110 кВ, міських кабел. електромереж, вироб. баз, майстерень; автоматиз. систем упр. технол. процесами, вироб.-госп. діяльності енергет. під­приємств; автоматиз. систем контролю обліку електро­енергії. Ін­ститут брав участь у роз­роблен­ні Нац. про­грами рекон­струкції ТЕС України до 2010, Концепції стратег. роз­витку електро­енергет. галузі паливно-енергет. комплексу України до 2010, Нац. про­грами роз­витку електро­енергет. галузі паливно-енергет. комплексу України до 2030, Нац. енергет. про­грами України до 2030. Є гол. організацією зі стандартизації Міністерства палива та енергетики України. Кількість працівників (2010) — бл. 50 осіб (з них 10 канд. н.). Директор — В. Кравченко (від 2009).

В. А. Басараб

Завантажити статтю