Есіх Іван
Е́СІХ Іван (Esih Ivan; 07. 08. 1898, містечко Любушки, нині Боснія і Герцеґовина — 23. 01. 1966, Заґреб) — хорватський славіст, літературознавець, перекладач. Доктор філософії (1923). Навч. у Празі, Заґребі та Кракові. Працював в Інституті літ-ри Югослав. АН і мистецтва (Заґреб). Під час навч. у Яґеллон. університеті (Краків) під впливом Б. Лепкого зацікавився дослідж. і популяризацією у хорват. наук. та літ. періодиці укр., польс., чес., словац. та ін. словʼян. літ-р. У ст. «“Slovo o polku Igorevom”: hrvatsko-srpski i slovenački prijevodi» (календар «Napredak», Sarajevo, 1929, № 19) проаналізував переклади поеми «Слово о полку Ігоревім…», здійснені серб. письменниками Й. Хаджичем і Д. Медичем, хорват. поетом О. Утєшеновичем-Острожинським, словен. лексикографом М. Плетершником. Висвітлював хорват.-укр. літ. і культурні взаємини, публікував статті про діяльність львів. театрів, товариства «Просвіта», представників літ-ри, окремі явища укр. літ. процесу.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Ukrajinski kulturni život. Pitanje ukrajinskog sveučilišta u Lavovu. Jubilej Petra Karmanskog. Statistika ukrajinske štampe. Kult Tarasa Ševčenka // Obzor. Zagreb, 1924. T. 45; Jubilej ukrajinske «Prosvite» 1868–1928 // Там само. 1928. Т. 49; Portreti ukrajinskih književnika. Volodimir Vinničenko. Vasilij Stefanik — psiholog seljačke duše // Там само. 1929. Т. 2; Gusle u dalekoj Ukrajini. Utjecaj naše narodne epike na ukrajinski kozački epos // Там само. Т. 3; Ukrajinska trilogija. Najveće djelo današnje ukrajinske beletristike // Там само. Т. 142; Ukrajinsko društvo «Prosvita» u Lavovu — šest decenija prosvjetnog rada. Zagreb, 1930; Naši motivi u ukrajinskoj narodnoj i umjetničkoj književnosti. Sarajevo, 1932; Hrvatska politička povijest. Beograd, 1937; Vatroslav Jagić i Ukrajinci; iz Jagićeve korespondencije u ruskoj Akademiji znanosti // Obzor. 1937. Т. 118; Ševčenko u hrvatskom prijevodu // Там само. 1938. Т. 214.
