Етіологія

ЕТІОЛО́ГІЯ (від грец. αἰτία — причина і …логія) — вчення про причини та умови виникнення хвороб. У вузькому розумінні терміном «Е.» позначають причини виникнення хвороби чи патол. стану. Спроби їх встановлення відомі з давніх часів, напр., Гіппократ вважав, що вони виникають внаслідок неправильного змішування рідин організму (дискразії). Перший наук. підхід до визначення Е. пов’яз. з відкриттям у 2-й пол. 19 ст. бактерій — збудників інфекц. хвороб. З часом спектр етіол. чинників розширено, до них віднесено спадк. обтяженість, порушення обмін. процесів в організмі, функції ендокрин. залоз, шкідливі звички, елементи нездорового побуту, віруси та ін. мікроорганізми, промен. енергію, шкідливі умови праці, травми тощо. Доведено, що один і той самий етіол. чинник може викликати різні патол. стани, а один і той самий патол. стан може бути наслідком дії різних причин (поліетіологічність хвороби). За наявності у людини декількох хвороб враховують можливість впливу на організм низки етіол. чинників, а також причинне значення первин. хвороби для виникнення вторинної. Ступ. хвороботворності етіол. чинника залежить від особливостей реакції пристосування організму, яку визначають спадковість, умови праці, побуту, харчування, стан довкілля. Усунення дії етіол. чинника має вирішал. значення для успішності лікування хвороби. Запізнення протипричин. втручання загрожує поглибленням та незворотністю змін у відповід. органах і системах, ураженням ін. органів і систем.

Л. А. Пиріг