ЖІ́НКІН Лев Микола­йович (20. 01 (02. 02). 1908, Харків — 16. 06. 1971, Ленін­град, нині С.-Петербург) — зоолог. Син М. Жінкіна. Доктор біо­логічних наук (1944), проф. Учасник 2-ї світової війни. Навч. у Харків. зоотехнікумі (1923–25), закін. Ленінгр. університет (1929). Від­тоді працював у лаб. екс­перим. зоології і морфології тварин АН СРСР; 1931–41 — у ВНЗах та н.-д. установах Ленін­града, зокрема 1934–41 — старший науковий спів­робітник Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини, 1939–41 — доцент 1-го Ленінгр. мед. ін­ституту. Від 1942 — у м. Томськ (РФ): ст. н. с. філії Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини, 1944–45 — завідувач кафедри гістології й анатомії Університету та каф. біо­логії Мед. ін­ституту. Згодом повернувся до Ленін­града, від 1950 — професор кафедри зоології Пед. ін­ституту, 1959 — керівник лаб. екс­перим. гістології Всесоюз. ін­ституту екс­перим. медицини, від 1959 — зав. лаб. морфології клітини Ін­ституту цитології АН СРСР. Проводив порівнял. ви­вче­н­ня морфології процесу регенерації в тварин; досліджував міотичні цикли в онтогенезі, клітин. поділ. Одним з перших у РФ за­провадив у практику метод авторадіо­графії, здійснював регенерацію мʼязової тканини за його допомогою.