КРАВЕ́ЦЬ Самуїл Миронович (27. 08. 1891, м. Вільно, нині Вільнюс — 22. 01. 1966, Москва) — архітектор. Закінчив Академію мистецтв (1917) і 2-й політехнічний ін­ститут (1922) у Петро­граді (нині Санкт-Петербург). Працював у Петро­граді в майстерні І. Фоміна. У 2-й половині 1920-х років жив і працював у Харкові. 1930 пере­бував у США на стажуван­ні. Від­тоді — у Москві. Тривалий час був головним архітектором ін­ституту «Метро­проект». Серед реалізованих проектів — стадіон у Петро­граді (1922), приміще­н­ня Держ­прому на площі Ф. Дзержинського (нині Свободи), № 5 (перший радянський 13-поверховий хмарочос, памʼятка архітектури у стилі кон­структивізму; 1924–28), корпус хімічного факультету Університету на вул. Університетська, № 12а (1930), житловий будинок-комплекс «Червоний промисловець» на про­спекті Правди, № 5 (1931), головний корпус турбін­ного заводу на про­спекті Московський, № 199 (1931–32) у Харкові, контора Дні­пробуду в Запоріж­жі (1927), універмаг на Комсомольській площі (1936), наземний павіль­йон станції метро «Палац Рад» (нині «Кропоткінська», 1935), станція метро «Сталінська» (нині «Семенівська», 1944) у Москві.