Жуковський Петро Михайлович
ЖУКО́ВСЬКИЙ Петро Михайлович (10(22). 01. 1888, Кишинів — 02. 10. 1975, Ленінград, нині С.-Петербург) — вчений-генетик, ботанік. Доктор с.-г. (1934), біол. (1935) н., професор (1923), академік ВАСГНІЛ (1935), член-кореспондент (1955), почес. д-р (1967) Академії с.-г. наук Німеччини. Премія ім. М. Вавилова АН СРСР (1967). Сталінcька премія (1943). Державні нагороди СРСР. Закін. Новорос. університет в Одесі (1911). Від 1912 працював на дослід. станціях у м. Ростов-на-Дону (РФ), Андижан (Узбекистан); 1914–15 — у Департаменті землеробства, від 1915 очолював станцію дослідж. насіння, від 1919 — Ботан. сад, водночас 1920–22 — заступник директора та викл. Вищих с.-г. курсів, 1923–25 — професор кафедри ботаніки Політех. інституту в Тифлісі (нині Тбілісі); від 1925 — у Всесоюз. інституті приклад. ботаніки та нових культур: від 1931 — завідувач відділу інтродукції, 1951–62 — директор, створив при Інституті перший в СРСР гербарій культур. рослин; водночас 1934–52 — завідувач кафедри ботаніки Моск. с.-г. академії; 1962–63 — проф.-консультант Ленінгр. університету. Акад.-секр. Відділ. землеробства ВАСГНІЛ (1956–61). Гол. ред. вид. «Культурная флора СССР» (1958–71) і ж. «Генетика» (від 1965). У 1913 здійснив експедицію до Серед. Азії, 1925–27 — до Малої Азії, Сирії, Месопотамії (зібрав бл. 10-ти тис. зразків рослин), 1955–58 — до Арґентини, Чилі, Перу та Мексики. Наукові дослідження: систематика, географія й історія культур. флори. Розвиваючи ідеї М. Вавилова, обґрунтував теорії спільної еволюції господаря і паразита, мегацентрів і ендеміч. мікрогенцентрів походження культур. рослин, походження ювеніл. пагонів із вторин. меристем. Довів важливість значення каротиноїдів у процесах мікроспорогенезу в рослин. Описав новий вид пшениці Triticum dicoccum Schubl. var. timopheevi Zhuk. з високим імунітетом до грибк. захворювань і шкідників (є носієм цитоплазматич. чол. стерильності, осн. у селекції пшениці на імунітет та гетерозис).
Пр.: Исследование крестьянского семенного материала Восточной Грузии. Тифлис, 1924; Земледельческая Турция (Азиатская часть — Анатолия). Москва; Ленинград, 1933; Ботаника. Москва, 1938; Культурные растения и их сородичи: систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происхождение, использование: Пособ. Москва, 1950; Мировой генофонд растений для селекции: Мегагенцентры и эндемические микрогенцентры. Ленинград, 1970; Избранные труды. Ленинград, 1985.
Літ.: Выдающийся ученый-биолог: К 90-летию со дня рожд. Петра Николаевича Жуковского // ВСХН. 1978. № 4; Бабий Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г., Задорожный А. Г., Матвеенко С. А., Погребняк Л. П., Теплицкая Е. В., Труханов В. А. Биологи: Биографический справочник. К., 1984.
М. В. Шевера
Основні праці
Исследование крестьянского семенного материала Восточной Грузии. Тифлис, 1924; Земледельческая Турция (Азиатская часть – Анатолия). Москва; Ленинград, 1933; Ботаника. Москва, 1938; Культурные растения и их сородичи: систематика, география, цитогенетика, иммунитет, экология, происхождение, использование: Пособ. Москва, 1950; Мировой генофонд растений для селекции: Мегагенцентры и эндемические микрогенцентры. Ленинград, 1970; Избранные труды. Ленинград, 1985.
Рекомендована література
- Выдающийся ученый-биолог: К 90-летию со дня рожд. Петра Николаевича Жуковского // ВСХН. 1978. № 4;
- Бабий Т. П., Коханова Л. Л., Костюк Г. Г., Задорожный А. Г., Матвеенко С. А., Погребняк Л. П., Теплицкая Е. В., Труханов В. А. Биологи: Биографический справочник. К., 1984.
М. В. Шевера
Людина 
