Журавне

Визначення і загальна характеристика

ЖУРА́ВНЕ — селище міського типу Жидачівського ра­йону Львівської області. Центр селищ. ради, якій під­порядк. с. Новошини. Знаходиться на правому березі Дністра, вище гирла р. Свіча, за 84 км від обл. центру та за 20 км від залізнич. ст. Жидачів. Площа 4,5 км². Насел. 3655 осіб (2001, складає 94,9 % до 1989), пере­важно українці. Вперше згадується в писем. джерелах 1-ї пол. 15 ст. У книгах Галиц. гродського суду за 1445 Ж. фігурує як містечко. Воно виникло на важливому водному шляху, яким з Прикарпа­т­тя проходили турец. валки з сіллю та ін. товарами на Пд. Сх. України. Згодом стало осередком видобутку та обробле­н­ня алебастру. 1468 земський власник Я. Ходорівський заснував у Ж. римо-катол. парафію. 1563 Ж. на­дано Маґдебур. право і до­звіл влаштовувати щотижневі базари та двічі на рік ярмарки. Насел. брало участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1676 побл. Ж. від­бувся бій між польс. військом (входили й козац. загони) короля Яна ІІІ Собеського та 100-тисяч. турец. армією Ібрагіма Шейтана, в результаті якої турки за­знали поразки. 17(27) жовтня під­писано Журавнен. мирний договір, який ознаменував заверше­н­ня польс.-турец. війни 1673–76. У двохсоту річницю цих подій у м-ку встановлено памʼятний знак у формі камʼяної колони на високому постаменті, який зберігся донині. Після 1-го поділу Польщі 1772 Ж. ві­ді­йшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1790 — у власності А. Жебровського, який зробив значний вклад у роз­виток центр. частини. Після роз­паду Австро-Угорщини уві­йшло до складу ЗУНР. 1919–39 — у межах Польщі, від 1939 — УРСР. Від липня 1941 до серпня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. продовжувало боротьбу під­пі­л­ля ОУН–УПА. У січні 1946 у засідці, влаштованій від­ділом Рисі УПА на дорозі Ж.–с. Монастирець, загинуло командува­н­ня рад. військ. частини, роз­квартир. у навколиш. селах. 1940–59 — райцентр, від 1957 — смт. У Ж. — заг.-осв. школа, дитсадок; Нар. дім, 2 б-ки; лікарня, стаціонарне від­діл. Жидачів. протитуберкульоз. диспансеру, дит. протитуберкульоз. санаторій. Памʼятки архітектури: міська ратуша, синагога (18 ст.), палац Чарторийських (поч. 20 ст.; нині дит. протитуберкульоз. санаторій, на його тер. — дендропарк, в якому ростуть 300-річне тюльпан. дерево, гінкго, стробус). Серед видат. уродженців — один із основоположників польс. літ-ри, письмен­ник, філософ 16 ст. М. Рей (на ратуші встановлено мемор. дошку), мистецтво­знавець, етно­граф і колекціонер В. Вітрук.

Я. М. Колос

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю