Журба Євгенія Олександрівна

ЖУРБА́ Євгенія Олександрівна (23. 04. 1936, м. Маріуполь Сталін., нині Донец. обл.) — майстриня художньої вишивки. Заслужений майстер народної творчості України (2009). Лауреатка 9-го всеукр. літ.-мист. фестивалю «Кролевец. рушники» (м. Кролевець Сум. обл., 2003). Диплом 1-го ступеня 4-х всесвіт. бойків. фестин «З чистих джерел» (м. Турка Львів. обл., 2007). Закін. Сталін. пед. інститут (1961). Відтоді учителювала. На творчій роботі від 1991. Мистецтву навч. самотужки. Учасниця обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1997. Персон. — у Донецьку (1997). Вишиває переважно рушники, панно, картини, одяг. Осн. мотиви — «дерево життя», стрічкові, оберегові; техніки — лічил. та двобічна гладь, штапівка, різні види мережки, тамбур. шов, виколювання, «курячий брід», «зерновий вивід».

Тв.: рушники — «Моя родина» (1995), «Світлого шляху» (1996), «Обереговий» (1997), «Птахи щастя» (1998), серії «Веселка» (1998–2000) та «Святогірські мотиви» (2001–03), «Півні» (2004), «Берегиня» (2005; 2007), «Козацький» (2006), «Вітання сонцю» (2007), «Святковий» (2008), «Пам’ять» (2009).

Т. І. Березюк

Основні твори

рушники — «Моя родина» (1995), «Світлого шляху» (1996), «Обереговий» (1997), «Птахи щастя» (1998), серії «Веселка» (1998–2000) та «Святогірські мотиви» (2001–03), «Півні» (2004), «Берегиня» (2005; 2007), «Козацький» (2006), «Вітання сонцю» (2007), «Святковий» (2008), «Пам’ять» (2009).