ЖУРО́ВСЬКІ КУРГА́НИ — курган­ні могильники скіфського часу. Виявив і роз­копав 1903–04 О. Бобринський побл. с. Журавка (нині Шполян. р-ну Черкас. обл.). Загалом досліджено 62 кургани, що входили до складу 8-ми могильників. Серед найві­доміших — кургани № 400 і 401 (датовані 5-м ст. до н. е.). У кургані № 400 в склепі з деревʼяною під­логою вздовж пд.-зх. стіни лежав кістяк чоловіка, вздовж пн.-зх. — жінки. При чоловікові зна­йдено панцир, бронз. сережку з бурштиновою намистиною, три пари заліз. вудил із бронз. псаліями, вуздеч. бляхами і ворварками, при жінці — бронз. дзеркало, золоті бляху, сережку, намистини, конус, сагайдак з 563-ма вістрями до стріл, четверо вудил, два заліз. наконечники списів, золоту об­бивку деревʼяної посудини із зображе­н­ням оленя. В кургані № 401 від­крито склеп з дво­схилим пере­кри­т­тям, у дромосі якого зна­йдено кістяки трьох коней; виявлено залізні кинджал і меч, наконечник списа, 19 наконечників стріл, камені пращі, заліз. панцир, рештки бо­йового пояса з бронз. набором, золоту пластину із зображе­н­ням оленя, хіоську амфору, чорнолаковий кілік, бронз. ситечко, ліпну посудину.