ЕДУА́РДС Борис Вільямович (15(27). 05. 1860, Одеса — 12. 02. 1924, о-в Мальта) — скульптор і педагог. Навч. в Одес. рисув. школі (1876–81; викл. Л. Іоріні), С.-Петербур. АМ (1881–83; від 1915 — її академік), у Парижі — в АМ Р. Жульєна (1887), приват. студіях А. Мерсьє та М. Антокольського. Працював на ливар. заводі (Париж, 1889–90). Повернувшись до Одеси, від­крив перший на Пд. Росії бронзоливар. завод. Один із засн. Товариства пд.-рос. художників в Одесі (1890). Автор жанр. композицій, порт­ретів, памʼятників. Використовував гіпс, теракоту, мармур, бронзу. Прикметна риса пластич. викона­н­ня Е. — ретел. моделюва­н­ня форм від­повід­но до академ. канонів у по­єд­нан­ні зі здрібненою деталізацією скульптури. Персон. ви­ставки — в Одесі (1885, 1887, 1899, 1918, посмертна — 1993), Лондоні (1887). Організував 1891 пере­сувну ви­ставку творів чл. Товариства у Сімферополі, Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), 1892 — 3-ю період. ви­ставку в Одесі. Погру­д­дя «Шурка» (1890) ро­зі­йшлося у числен. копіях, засвідчивши здатність Е. до гострохарактер. дит. образів; виразний у своїй чарів. непо­вторності порт­рет хлопчика став етап. у доробку митця. 1910 створив проект худож. павіль­йону Одес. фабрично-завод., худож.-пром. та с.-г. ви­ставок. 1918 — директор Одес. худож. училища. 1919 емігрував. Порт­рет Е. написав Т. Дворников. Роботи зберігаються в Одес. та Микол. ХМ, ДРМ (С.-Петербург). Серед учнів — Ю. Білостоцький, К. Гвоз­данович, А. Гріншпунг, В. Климов.