Климов Володимир Васильович
КЛИ́МОВ Володимир Васильович (24. 03. 1889, м. Астрахань, Росія — ?, Київ) — скульптор, педагог. Навчався у Київському художньому училищі (1909–10; викладач Ф. Балавенський), студіював скульптуру у Б. Едуардса в Одесі (1911), у Г. Залемана у Санкт-Петербурзі (1913), в А. Голубкіної у Москві (1914). У Києві працював 1912 у майстерні меморіальної скульптури Рицеланті, викладав: 1924–35 — у художньо-індустріальній профшколі; 1931–32, 1934–41 — у художньому інституті; водночас 1934–35 — у текстильному інституті; 1947–49 — у художньо-ремісничому училищі. Основний матеріал — дерево. Автор портретних образів, жанрових композицій, міфологічних, алегоричних, літературних персонажів. Алегоричні композиції К. сповнені античнокласичних ремінісценцій; водночас створював скульптурні форми у гостросучасних, дещо аскетичних трактуванні. 1911–17 працював у різних стильових манерах; пізніше у творчості зʼявився соціальний зміст. Серед учнів — І. Гончар, В. Костін.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Ренесанс», «Осінь», «Пан» (усі — 1913), «Цар Едіп», «Ясен», «Дівчина» (усі — 1914), «Чіпка (Голова селянина)» (1925), «Рибалка і рибачка», «Селянин» (обидва — 1929), «Білорус-партизан» (1946); серія статуеток «Місто» (1915–16); надгробок полеглим за свободу борцям (1927, Київ).
