Ейдельман Борис Львович
Е́ЙДЕЛЬМАН Борис Львович (30. 01(11. 02). 1867, с. Стрижавка, нині смт Вінн. р-ну Вінн. обл. — 02. 08. 1939, Москва) — громадсько-політичний діяч. Закін. Університет св. Володимира у Києві (1910). Від поч. 1890-х рр. проводив пропаганду в робітн. гуртках Києва. 1896 — один із кер. с.-д. групи «Рабочее дело», 1897–98 — київ. «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». 1898 — делегат і голова 1-го з’їзду РСДРП, на якому обраний чл. ЦК від групи «Рабочей газеты» (Київ). Незабаром заарешт., 1900 висланий до Сибіру. 1905 повернувся до С.-Петербурга, звідти переїхав до Києва (брав участь у рев. подіях). Продовжив діяльність у с.-д. гуртках, залишаючись байдужим до проблем укр. нац.-визв. боротьби, що було притаманним усім рос. соціал-демократам. 1917–25 служив у Наркоматі праці, викладав суспільствознавство у військ. школі. Автор низки статей і спогадів, частина з яких увійшла до кн. «Первый съезд РСДРП» (Москва, 1926).