Ейфорія

ЕЙФОРІ́Я (від грец. – добре і ϕορἐω – переношу) – стійкий не виправданий об’єктивними умовами стан, для якого характерні піднесений настрій, оптимізм, бадьорість, відчуття необмеженості можливостей. Може також виявлятися у відчуттях розслабленості, задоволеності, безтурботності, благополуччя, особливої душев. рівноваги. При ній часто спостерігають рухове пожвавлення, багатослівність, іноді – психомоторні порушення. Будучи суб’єктивно приємною для людини, Е. є шкідливим станом з психол. (певною мірою спричиняє відключення від реальності) та мед. (може виникати в результаті наркот. й алкогол. сп’яніння чи впливу ін. хім. речовин на головний мозок, внаслідок шоку від фіз. або психол. травми) поглядів. Серед ін. причин Е. – олігофренія, ураження лобових часток мозку, псих. розлади. Перебільшена Е. характерна для манії і гіпоманії. Часто Е. виникає у початк. період тяжкого душев. розладу та при деяких гострих інфекц. захворюваннях, іноді – у здорових людей під час переживання почуття великої радості. У медицині термін використовують також для позначення гарного самопочуття хворого, що не відповідає серйозності та небезпеці його захворювання.

О. М. Кокун

завантажити статтю