Екологічні злочини

ЕКОЛОГІ́ЧНІ ЗЛО́ЧИНИ — перед­бачені кримінальним законом су­спільно небезпечні дія­н­ня, що за­грожують екологічній без­пеці. Е. з. притаман­на значна поширеність при високій латентності (прихованості). Згідно з Кримінал. кодексом України, Е. з. є умисне знище­н­ня або по­шкодже­н­ня лісових масивів (ч. 2–3 ст. 89); незакон­ні порубка лісу (ст. 160), полюва­н­ня (ст. 161), заня­т­тя рибним, звіриним або ін. водним добув. промислом (ст. 162), видобува­н­ня корис. копалин (ст. 1621); проведе­н­ня вибухових робіт з поруше­н­ням правил охорони рибних запасів (ст. 163); поруше­н­ня законодавства про континентал. шельф України (ст. 1631); самовіл. зайня­т­тя земел. ділянки (ст. 199); умисне знище­н­ня, зруйнува­н­ня або по­шкодже­н­ня тер. і обʼєктів природно-заповід. фонду (ст. 207); приховува­н­ня або пере­круче­н­ня ві­домостей про стан екол. об­становки чи захворюваності насел. (ст. 2271); заготівля, пере­робле­н­ня або збува­н­ня радіо­активно за­бруднених продуктів харчува­н­ня чи ін. продукції (ст. 2272); за­брудне­н­ня водойм і атмо­сфер. повітря (ст. 228); за­брудне­н­ня моря речовинами, шкідливими для здоровʼя людей або для живих ресурсів моря, й ін. від­ходами та матеріалами (ст. 2281); незакон­не ввезе­н­ня на території України від­ходів і вторин. сировини (ст. 2287). Предмет Е. з. становлять різноманітні обʼєкти як природ. походже­н­ня, так і створені чи змінені людиною, але які зберігають екол. звʼязки з біо­сферою і не є товаром. Обʼєктивна сторона Е. з. включає су­спільно небезпечні дія­н­ня (дії чи без­діяльність), що полягають у знищен­ні (по­шкоджен­ні) або захоплен­ні (при­власнен­ні) обʼєктів природи, чи ін. поруше­н­ня порядку користува­н­ня ними. У багатьох складах Е. з. обовʼязк. ознакою є певний спосіб посяга­н­ня, знаря­д­дя і засоби вчине­н­ня злочину, напр., заборонені знаря­д­дя і способи, використовувані при незакон. полюван­ні чи занят­ті рибним, звіриним або ін. водним добувним промислом. Субʼєктом Е. з. можуть бути посадові й ін. особи, яким виповнилося 16 р. Лише за умисне знище­н­ня лісових масивів шляхом під­палу або заг.-небезпеч. способом від­повід­альність на­стає з 14-ти р. У деяких злочинах проти природи субʼєкт повинен мати спец. ознаки. Так, за ч. 2 ст. 1631 Кримінал. кодексу України від­повід­альність за Е. з. несуть лише іноз. громадяни, а за ч. 4 ст. 2281 — тільки посад. особи. Субʼєктивна сторона Е. з. характеризується лише виною. Мотив і мета не є обовʼязк. ознаками складів цих злочинів. Деякі Е. з. можуть бути вчинені тільки умисно, зокрема перед­бачені ст. 89 (ч. 2–3), 160–162, ін. — як умисно, так і з не­обережності (напр., злочини, перед­бачені ст. 163, 228).

Завантажити статтю