ЕКОНОМЕ́ТРІЯ (від економіка і …метрія) — наукова дисципліна, що ви­вчає економічні явища та процеси на базі конкретного числового матеріалу. В Е. (як сучас. напрямі екон. науки) синтезовано досягне­н­ня екон. теор. аналізу, математики, статистики. Вона повʼязана з ви­значе­н­ням та оцінкою адекватності реал. явищ матем. уявле­н­ням про них. Нині важко роз­ділити матем. економіку, власне Е. й екон. статистику: побудова матем. моделі економіки завжди під­тверджується оцінками адекватності такої моделі реал. дійсності; екон. статистика має справу зі сталими і від­носно не­склад. екон. обчислюва­н­нями. Поява Е. (термін за­провадив у наук. обіг у серед. 20 ст. норвез. вчений Р. Фриш) зумовлена недо­статністю екон.-статист. обчислень для екон. аналізу та про­гнозува­н­ня. На її роз­виток значно вплинули праці В. Глушкова, О. Бакаєва, І. Лукінова, І. Сергієнка, В. Гейця. Гол. інструмент Е. — економетр. модель, зав­да­н­ня — пере­вірка екон. теорій на фактич. матеріалі за допомогою методів матем. статистики. Економетр. методи за­стосовують для побудови великих економетр. систем моделей, що описують економіку країни з включе­н­ням до неї як складових елементів вироб. й інвестиц. функцій, а також рівнянь, які характеризують зміну зайнятості, доходу, цін, від­сотк. ставок тощо. Серед найбільш ві­домих економетр. систем такого типу — УКРМАКРО-1, -2, -3. Економетр. моделі належать до функціонал. моделей, що характеризують поведінку обʼєкта у результаті встановле­н­ня взаємодії між вихід. і вхід. параметрами без залуче­н­ня додатк. інформації про його внутр. структуру. Вони являють собою системи ре­гресій. рівнянь і тотожностей, кожне з яких використовують для ви­значе­н­ня окремого досліджуваного показника. При цьому показники, що ви­ступають в одних рівня­н­нях у ролі змін­них, в ін. за­стосовують як аргумент, який впливає на значе­н­ня остан. змін­них. У більш вузькому ро­зумін­ні економетр. моделями є системи рівнянь, що враховують імовірний характер екон. процесів. Таким чином, рівня­н­ня економетр. моделі мають також і випадк. змін­ні, а її параметри ви­значають на основі часових рядів або ін., напр., вибірк. даних. Економетр. моделі широко використовують для аналізу закономірностей і оцінки пер­спектив роз­витку економіки країни та окремих її елементів і показників. Механізм регулюва­н­ня виробництва, спожива­н­ня, обміну та роз­поділу характеризується комплексом рішень, наслідки від яких на макрорівні можна описати тільки як стохастичні процеси. Моделюва­н­ня таких процесів здійснюють у рамках екон. аналізу. На його основі можна встановити, між якими макро­економетр. показниками виникають залежності, який аналіт. характер від­ношень та взаємозвʼязків присутній між екон. явищами і які їхні числові значе­н­ня. Викори­ста­н­ня науково об­ґрунтов. комплекс. економетр. моделей до­зволяє проводити змістов. аналіз та про­гнозува­н­ня роз­витку економіки. Економетр. методи дають можливість (окрім осн. варіантів про­гнозів) моделювати множину на­ступ. варіантів, у яких в результаті перед­бачуваних змін екон. політики змінюються окремі за­дані зовн. (екзоген­ні) змін­ні. Таке їх викори­ста­н­ня до­зволяє ви­значити наслідки ряду варіантів роз­витку та водночас забезпечує узгодженість досліджуваних показників. Комплексні економетр. моделі є ефектив. інструментом контролю викона­н­ня прийнятих рішень, оскільки від­ображають в сукупності будь-які структурні та динам. зміни. Це дає інформацію для виробле­н­ня управлін. рішень про найбільш цілеспрямовані дії в екон. політиці. Економетр. моделі у їх класич. ви­гляді від­носять до без­критеріал. моделей. Їх властивості до­зволяють успішно використовувати ці моделі в якості гнучкого та ефектив. інструменту про­гнозува­н­ня екон. тенденцій. Економетр. моделі до­статньо абстрактні та допускають варіюва­н­ня великої кількості змін­них. На їх основі можна про­гнозувати як характеристики еволюц. роз­витку, так і параметри стрибків.

Гол. мета побудови економетр. моделей — отрима­н­ня ефектив. інструменту про­гнозува­н­ня. Апарат Е. при його корект. за­стосуван­ні найбільш при­стосований до викона­н­ня цих функцій. Нині методи Е. використовують для оцінки та про­гнозува­н­ня різних аспектів екон. поведінки не тільки на макрорівні. Роз­робле­н­ня альтернатив. сценаріїв поведінки екон. обʼєктів на базі зміни показників, що сут­тєво впливають на стан економіки, дає можливість напрацювати комплекс управлін. рішень, які до­зволяють ви­брати найбільш рац. серед них.