Економетрія

ЕКОНОМЕ́ТРІЯ (від економіка і …метрія) – наукова дисципліна, що вивчає економічні явища та процеси на базі конкретного числового матеріалу. В Е. (як сучас. напрямі екон. науки) синтезовано досягнення екон. теор. аналізу, математики, статистики. Вона пов’язана з визначенням та оцінкою адекватності реал. явищ матем. уявленням про них. Нині важко розділити матем. економіку, власне Е. й екон. статистику: побудова матем. моделі економіки завжди підтверджується оцінками адекватності такої моделі реал. дійсності; екон. статистика має справу зі сталими і відносно несклад. екон. обчислюваннями. Поява Е. (термін запровадив у наук. обіг у серед. 20 ст. норвез. вчений Р. Фриш) зумовлена недостатністю екон.-статист. обчислень для екон. аналізу та прогнозування. На її розвиток значно вплинули праці В. Глушкова, О. Бакаєва, І. Лукінова, І. Сергієнка, В. Гейця. Гол. інструмент Е. – економетр. модель, завдання – перевірка екон. теорій на фактич. матеріалі за допомогою методів матем. статистики. Економетр. методи застосовують для побудови великих економетр. систем моделей, що описують економіку країни з включенням до неї як складових елементів вироб. й інвестиц. функцій, а також рівнянь, які характеризують зміну зайнятості, доходу, цін, відсотк. ставок тощо. Серед найбільш відомих економетр. систем такого типу – УКРМАКРО-1, -2, -3. Економетр. моделі належать до функціонал. моделей, що характеризують поведінку об’єкта у результаті встановлення взаємодії між вихід. і вхід. параметрами без залучення додатк. інформації про його внутр. структуру. Вони являють собою системи регресій. рівнянь і тотожностей, кожне з яких використовують для визначення окремого досліджуваного показника. При цьому показники, що виступають в одних рівняннях у ролі змінних, в ін. застосовують як аргумент, який впливає на значення остан. змінних. У більш вузькому розумінні економетр. моделями є системи рівнянь, що враховують імовірний характер екон. процесів. Таким чином, рівняння економетр. моделі мають також і випадк. змінні, а її параметри визначають на основі часових рядів або ін., напр., вибірк. даних. Економетр. моделі широко використовують для аналізу закономірностей і оцінки перспектив розвитку економіки країни та окремих її елементів і показників. Механізм регулювання виробництва, споживання, обміну та розподілу характеризується комплексом рішень, наслідки від яких на макрорівні можна описати тільки як стохастичні процеси. Моделювання таких процесів здійснюють у рамках екон. аналізу. На його основі можна встановити, між якими макроеконометр. показниками виникають залежності, який аналіт. характер відношень та взаємозв’язків присутній між екон. явищами і які їхні числові значення. Використання науково обґрунтов. комплекс. економетр. моделей дозволяє проводити змістов. аналіз та прогнозування розвитку економіки. Економетр. методи дають можливість (окрім осн. варіантів прогнозів) моделювати множину наступ. варіантів, у яких в результаті передбачуваних змін екон. політики змінюються окремі задані зовн. (екзогенні) змінні. Таке їх використання дозволяє визначити наслідки ряду варіантів розвитку та водночас забезпечує узгодженість досліджуваних показників. Комплексні економетр. моделі є ефектив. інструментом контролю виконання прийнятих рішень, оскільки відображають в сукупності будь-які структурні та динам. зміни. Це дає інформацію для вироблення управлін. рішень про найбільш цілеспрямовані дії в екон. політиці. Економетр. моделі у їх класич. вигляді відносять до безкритеріал. моделей. Їх властивості дозволяють успішно використовувати ці моделі в якості гнучкого та ефектив. інструменту прогнозування екон. тенденцій. Економетр. моделі достатньо абстрактні та допускають варіювання великої кількості змінних. На їх основі можна прогнозувати як характеристики еволюц. розвитку, так і параметри стрибків.

Гол. мета побудови економетр. моделей – отримання ефектив. інструменту прогнозування. Апарат Е. при його корект. застосуванні найбільш пристосований до виконання цих функцій. Нині методи Е. використовують для оцінки та прогнозування різних аспектів екон. поведінки не тільки на макрорівні. Розроблення альтернатив. сценаріїв поведінки екон. об’єктів на базі зміни показників, що суттєво впливають на стан економіки, дає можливість напрацювати комплекс управлін. рішень, які дозволяють вибрати найбільш рац. серед них.

Літ.: Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. Москва, 1975; Джонстон Дж. Эконометрические методы / Пер. с англ. Москва, 1980; Лукінов І., Бакаєв О., Бондаренко Г. Системи макроеконометричних моделей прогнозування економіки України // Економіст. 1998. № 5; Геєць В. Нестабільність та економічне зростання. К., 2000.

О. О. Бакаєв

Рекомендована література

Глушков В. М. Макроэкономические модели и принципы построения ОГАС. Москва, 1975;
Джонстон Дж. Эконометрические методы / Пер. с англ. Москва, 1980;
Лукінов І., Бакаєв О., Бондаренко Г. Системи макроеконометричних моделей прогнозування економіки України // Економіст. 1998. № 5;
Геєць В. Нестабільність та економічне зростання. К., 2000.