Економіка житлово-комунального господарства

Визначення і загальна характеристика

ЕКОНО́МІКА ЖИТЛО́ВО-КОМУНА́ЛЬНОГО ГОСПОДА́РСТВА — специфічні виробничі та соціально-економічні від­носини, які виникають у процесі створе­н­ня, роз­поділу і пере­розподілу валового внутрішнього продукту та викори­ста­н­ня муніципальної власності з метою повноцін­ного забезпече­н­ня житлово-комунальних потреб населе­н­ня, під­приємств, організацій та інших субʼєктів господарюва­н­ня. Обʼ­єд­нує понад 20 під­галузей міського господарства і є соціально орієнтов. складовою в жит­тєдіяльності населе­н­ня. Особливість Е. ж.-к. г. полягає у тому, що житлово-комунальне господарство, з одного боку, в своїй діяльності не створює до­даної вартості, а лише пере­носить її на продукцію ін. галузей економіки, з ін. — у його структурі існують власна пром-сть, будівництво, ремонтно-буд. госп-во, які виробляють певну продукцію (комунал. машинобудува­н­ня, асфальтобетон­ні під­приємства, під­приємства сантех. виробів). Від­сутність конкурент. середовища, велика питома вага природ. монополій, високий рівень дебітор. заборгованості споживачів перед виробниками послуг, економічно необ­ґрунтовані тарифи на житлово-комунал. послуги тощо засвідчують необхідність докорін. пере­будови житлово-комунал. сектора економіки, пере­хід його до сучас. наук.-технол. та ін­новац.-інвестиц. технологій, насамперед за рахунок зміни нормативно-законодав. забезпече­н­ня діяльності під­приємств галузі та роз­шире­н­ня джерел їхнього фінансува­н­ня. Характерна риса Е. ж.-к. г. — специфічні показники функціонува­н­ня під­приємств і організацій галузі: норми подачі води на одну людину на добу, витрат тепла на одного мешканця на рік, обслуговува­н­ня заг. житл. площі на одного працівника галузі, накопиче­н­ня побут. від­ходів на одного мешканця на рік, частка вулиць, що освітлюються, від їхньої заг. довжини, вартість ремонту 1 м² житла та ін. Її осн. зав­да­н­ня на сучас. етапі: роз­робле­н­ня механізму уникне­н­ня пере­хрес. субсидува­н­ня різних груп споживачів або одних видів послуг за рахунок ін. субʼєктів житлово-комунал. господарства; за­провадже­н­ня сприятл. умов для залуче­н­ня інвестиц. ресурсів на під­приємства галузі; пере­гляд політики тарифо- та ціно­утворе­н­ня на житлово-комунал. послуги; роз­межува­н­ня компетенції та налагодже­н­ня взаємодії між держ. органами, що здійснюють упр. майном і ви­значають цінову політику; формува­н­ня реєстру під­приємств, що під­лягають першочерг. демонополізації; впровадже­н­ня конкурент. засад у сфері на­да­н­ня житлово-комунал. послуг; створе­н­ня методики обчисле­н­ня витрат під­приємств при на­дан­ні послуг з водовід­веде­н­ня, водо- і теплопо­стача­н­ня, очище­н­ня стіч. вод, утрима­н­ня житл. фонду; ви­значе­н­ня інтеграл. показників оцінки фінанс.-госп. діяльності під­приємств і організацій галузі; за­стосува­н­ня специфіч. механізмів стимулюва­н­ня праці персоналу; об­ґрунтува­н­ня нормативів витрат тепла, води, газу, електро­енергії та ін. матеріал. ресурсів. Як наук. дисципліна, Е. ж.-к. г. ви­вчає фінанс.-госп. аспект діяльності під­приємств і організацій галузі, осн. чин­ники формува­н­ня доходу та його роз­поділу в процесі їхнього функціонува­н­ня; формує зна­н­ня та навички щодо аналізу зовн. і внутр. факторів, які впливають на результати діяльності субʼєктів господарюва­н­ня, методів та форм організації упр. під­приємствами галузі.

Літ.: Онищук Г. І. Соціально-економічні особливості житлово-комунальної сфери міського господарства // Ком­мунал. хоз-во городов: На­учно-тех. сб. К., 2002. Вып. 37; Славута О. І. Економіка і організація діяльності під­приємств міського господарства: Навч. посіб. Х., 2009.

А. Г. Шевченко, Р. Г. Дубас

Завантажити статтю